Головна » 2017 » Січень » 11 » Марія Новаківська: «Для когось багатство – це гроші та достаток, для мене – здорові та щасливі діти»
13:21
Марія Новаківська: «Для когось багатство – це гроші та достаток, для мене – здорові та щасливі діти»

«Життя прожити — не поле перейти», — говорить народна мудрість. Здавна люди помітили, що не існує тих, хто був би щасливим в усьому. Хто має багатство, той не має душевного спокою, і навпаки. «Для когось багатство – це гроші та достаток, для мене – здорові та щасливі діти… Хтось мріє про високі посади, а хтось про мир в країні та в родині», – каже Марія Кузьмівна Новаківська з Ружина. У кожного свій життєвий шлях, єдиний та неповторний, подекуди важкий, з гіркуватим чи солодким присмаком…

Непростим було життя Марії Кузьмівни. Народилася вона 14 січня 1927   року в багатодітній сім’ї Кузьми Дем’яновича та Феодосії  Мифтодіївни Войтко. В сім’ї виховувалося восьмеро дітей, Марія була шостою дитиною в родині. Ходили в школу по черзі з братом Миколою, бо чоботи були одні на двох. Закінчила 3 класи школи. Під час голодомору 1932-33 рр. загинув батько:  пішов міняти одяг на їжу і не повернувся. Чотирнадцятирічний брат Петро і трирічна Анна загинули від голоду, а старший брат Савка помер від тифу.
З 14 років працювала Марія в колгоспному садку, там і застала її війна. Брати Василь і Михайло пішли воювати на фронт. У 1943 році радянська влада відправила Марію з двоюрідною сестрою Анною на Донбас працювати на шахті – вантажити вугілля. Там Марія отримала травму. Жінки зрозу-міли, що якщо хочуть вижити – потрібно тікати. Так і зробили… Деякий час переховувались в Маріїного брата в Москві, згодом повернулися в Ружин.
Протягом 1944-1945 років працювала в м. Козятині, там знову отримала травму. Повернулася в колгосп, де її застав голод 1947-48 років. Після Другої світової війни закінчила курси кіномеханіків. У 1948 році Марія вийшла заміж за сусіда Дмитра Аристарховича Новаківського. В 1949 році жінка почала працювати помічником кіномеханіка районного Будинку культури. Тоді її чоловік працював там старшим кіномеханіком. 
У 1965 р. Марію перевели на посаду касира. А в1992 році Марія Кузьмівна пішла на заслужений відпочинок. Тільки в кінотеатрі безперервно пропрацювала 43 роки пліч-о-пліч з Дмитром, а загального стажу більш як 50 років.
Разом з чоловіком у мирі та злагоді прожили 57 років. Незважаючи на те, що чоловік був інвалідом, разом збудували 2 будинки (хоча більшість роботи й доводилося робити власноруч), вивчили і поставила на ноги  3-х дітей – Галину, Володимира і Ларису. Марія Кузьмівна завжди була і залишається міцним тилом і для 8 онуків, має 13 правнуків. 
Дмитро Аристархович дуже мріяв дожити до 90 років, але не судилося, тому його місію виконала Марія Кузьмівна. Чотирнадцятого січня 2017 року нашій дорогій мамі, бабусі і прабабусі  виповнюється 90 років. Люба матусю, бабусенько мила, спасибі велике, що Ви нас зростили. Спасибі, рідненька, за ласку й тепло, за те, що навчили робити добро, за руки робочі, за хліб на столі спасибі, рідненька, уклін до землі. Ми дякуєм Богу, що Ви у нас є , хай силу й здоров’я Господь Вам дає. З любов’ю і вдячністю діти, внуки, правнуки.
Наталія ХИТРА

 

 

 

 

Переглядів: 838 | Додав: kulunka | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Міні-чат

100