Мово журавлина, повернись із вирію до нас - 16 Грудня 2010 - Ружинська земля
Головна » 2010 » Грудень » 16 » Мово журавлина, повернись із вирію до нас
09:51
Мово журавлина, повернись із вирію до нас
Під такою назвою було проведено свято до Дня української писемності і мови в Огіївській школі. Святково прикрашений зал школи. В національному вбранні учасники свята – учні 5-9 класів. Урочисто й хвилююче звучать слова читців про рідну мову, вислови
відомих письменників.

Учні здійснили екскурс у минуле з історії розвитку писемності і мови і виступили з цікавими повідомленнями. Присутні зацікавлено слухали про те, що мова успадкована від мов племен, що населяли Київську Русь. Але ж звідки вони прийшли? Точної відповіді на це немає. У ІХ столітті було винайдено письмо, складена слов’янська азбука, грецькі монахи Кирило та його учень Мефодій були її авторами. З’явилась писемна церковнослов’янська мова. За записами цієї мови ми можемо приблизно визначити, коли ж сформувалась українська мова – очевидно, ще у Х столітті. Але володіли нею спочатку церковнослужителі – елітні верстви Київської Русі. До нашого часу зберігся «Ізборнік Святослава» 1073 року, в якому зустрічаються українські слова, форми слів. На стінах Софії Київської збереглись викарбувані церковнослов’янською мовою написи, де є свідчення існування української мови в ХІ ст.
Сучасна українська літературна мова остаточно сформувалась на початку ХІХ ст. Вважається, що зачинателем був Іван Котляревський, а основоположником – Тарас Шевченко.
Учасники свята виконували пісні про мову, про Україну. Свято було завершено «Молитвою до мови» Катерини Мотрич: «Мово наша! Мудра Берегине, що не давала погаснути вогнику роду нашого й тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу».
Це свято залишило в присутніх і учасників хороше враження. Віримо, що наші діти підуть у життя справжніми українцями, патріотами своєї держави, народу і плекатимуть рідну мову.
Л.І.ЯМКОВА, Н.П.ЛЮБАРЕЦЬ
вчителі української мови та літератури

Переглядів: 358 | Додав: kulunka | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
На такі сільські школи, як Огіївська і уся наша надія на збереження української мови, бо у столичних школах учні уже потроху забувають її. І навіть, якщо дитина з україномовної родини, з часом щоб не стати білою вороною їй доводиться переходити на російську. Але є й звичайно вийнятки, зокрема моя донька. ЇЇ суперкласне "Татооо"! із особливим наголосом на останньому складі на фоні суцільних "Папа" дуже сльно ріже слух мамочкам інших дітей, адже у нашому дитсадку тато лише я один, усі інші - папи. Алеж, якщо порівнювати ці два слова за емоційною навантаженістю, то іншомовне "папа" навіть поруч біля нашого не стоїть, а як кажуть відпочиває десь далеко позаду. Ось так і живем, забуваючи, що усе в нашому житті починається з родини і з власного прикладу батьків.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Міні-чат

100