Першого грудня сімдесяту зиму зустрічає Надія Тимофіївна Плікус. За плечима довге прожите життя. Першого грудня 1941 року, коли саме вирувала Велика Вітчизняна війна в багатодітній сім’ї Тимофія та Катерини Ременюків народилась Надійка.

Вже з цієї дати зрозуміло,  що життя в ті роки було важким, тому бавитись у ляльки, або побігати з дітлахами не було можливості.
Після закінчення війни, коли дівчинці було 7 років, пішла в перший клас Княжицької початкової школи, по тому – в Немиринецьку середню школу.
Росла цікавою дитиною. У школі добре навчалась, займалась спортом, брала активну участь у гуртках художньої самодіяльності.
У 1959 році закінчила 10 класів. Одного разу дуже ранесенько пішла з дівчатами перевертати покоси. Коли вони доходили до пшеничного лану, раптом пролунав дзвінкий чоловічий спів. Коли вони підійшли ближче, то виявилось, що в пшеничному полі лунала пісня агронома Калістрата Дмитровича. Він співав «Стеной стоит пшеница золотая по сторонам дорожки полевой».
І в Надії з’явилась думка поступати в сільськогосподарський інститут. Вивчитись на агронома. Але доля розпорядилась по своєму. В 1959 році зустріла своє кохання. А в 1960 році 12 листопада побрались з Григорієм Семеновичем Плікусом. Двох з чоловіком працювали зранку до ночі.
Понад 35 років тяжкої праці віддала Надія доїнню та догляданням за худобою.
Народилось в родині дві донечки: Тамілочка та Галинка, які подарували бабусі 2 внуки та правнука.
Незважаючи на важку працю на фермі і домашні клопоти, Надія не залишає свою творчу діяльність. Бере активну участь у районному фестивалю музики і пісні.
В 1970 році в сільському будинку культури організовують молодіжний колектив. У 1980 році колективу присвоєно звання «зразковий».
Дівчата маючи запальну енергію і прекрасні голоси, виступають у різних куточках Житомирщини. У 1990 р. Зразковому колективу присвоєно звання «Народний колектив української пісні». Народний колектив радував своїми піснями односельців у всі свята року.
В 1998 році 7 вересня Надія залишилась вдовою.
В ці зимові дні хочеться побажати Надії Тимофіївні довгих років життя, міцного здоров’я, теплої затишної старості, любові від дітей та внуків та поваги від людей, яким вона завжди прибігала на допомогу, коли в родину приходило горе і підтримувала у важку хвилину.
Нехай Ісус Христос благословляє на щедрі і многії літа.
В.П.ПОЛІЩУК, с. Княжики