Головна » 2010 » Жовтень » 1 » Праця увінчалась успіхом
06:21
Праця увінчалась успіхом

Двадцять дев’ять років працює у Бистрику (сьогодні у Бистрицькій філії ТОВ СП «НІБУЛОН») техніком штучного осіменіння свиней Марія Петрівна Аксьонова.

Протягом багатьох років Марія Петрівна трудилась, як і більшість бистричан, чесно та сумлінно, з повною віддачею сил. Спочатку було важко, оскільки влаштувалась на роботу на Бистрицький свинокомплекс ще зовсім юною дівчинкою, а тоді про колгосп «Україна», як передове господарство лунала добра слава не тільки в районі, Житомирській області, але й у Києві. Приймав її на роботу і по-батьківськи давав настанови знана в цей час високоповажна людина Василь Пилипович П’ясецький. І по нині па-м’ятає його слова, що тільки важка копітка, щоденна праця звеличує людину, а досконало оволодіти професією можна тільки тоді, коли живеш роботою і вкладаєш у неї свою душу. Цю настанову вона сприйняла як дороговказ ще на початку своєї кар’єри, коли досвідчені спеціалісти давали їй свої поради. Невдовзі Марію Петрівну як кращу працівницю господарство скерувало на навчання в Полтаву. Звідси уже повернулась дипломованим спеціалістом і ще з більшим завзяттям приступила до виконання своїх службових обов’язків. В таких випадках кажуть: «з головою занурилась в роботу». 
Вийшла заміж, народила донечку Юлю. Все складалося якнайкраще – рідне село, сім’я, робота. Чого іще потрібно молодим людям для повного щастя? Та незабаром до її оселі чорним вороном влетіло горе: помер чоловік. Здавалось, що зупинилося життя. Важка туга огорнула її, від болю стискалося серце, плакала, нила душа. Вже і сльози висохли, а біль не вщухав. Тільки донечка тримала її на світі. Заради неї потрібно було жити і працювати.
Гай, гай, як швидко минає час. Журавлиними ключами пролетіли роки. Так, немовби вчора, все відбувалося, так зримо у пам’яті вимальовуються картини минулого, які так глибоко залягли в душу її вдовиної жіночої долі. Та вистояла, гідно пройшла тернистими дорогами, не зневірилась, не впала у відчай, а продовжувала жити. І допомогла їй у цьому щоденна праця, як на роботі так і вдома.
Пройшов час, загоїлись душевні рани. Виростила і виховала дочку. Одружила. І тепер внуки Данилко і Єва стали бабусиною розрадою. Є для кого жити і працювати. Нещодавно до неї прийшло професійне визнання. Багаторічна праця на свинокомплексі не пройшла безслідно, а увінчалась успіхом. В цьому році Марія Петрівна посіла перші місця на районному та обласному конкурсах серед техніків штучного осіменіння і 24 вересня 2010 взяла участь у республіканському конкурсі, який проходив у с. Фрунзе Сакського району Автономної Республіки Крим.
Василь Копач

Переглядів: 697 | Додав: zmya | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Міні-чат

100