Ружинська земля

В якому рядку податкової декларації з податку на прибуток відображається  сума  витрат на поліпшення основних засобів?

 Сума витрат  на ремонт та поліпшення основних засобів у межах 10-відсоткового ліміту відображається у відповідних графах 6-9 таблиці 3 додатка АМ до податкової декларації з податку на прибуток залежно від класифікації таких витрат (загальновиробничі, адміністративні, витрати на збут та інші операційні витрати). Показники граф 6-9 розшифровують дані графи 5 таблиці 3 додатка М. Одночасно при заповнені однієї або всіх зазначених граф (6-9)рядка 1 таблиці 3 їх дані переносять до відповідних рядків інших додатків залежно від класифікації витрат.

В якому періоді враховується у складі витрат нарахована амортизація, яка належить до собівартості придбаних та реалізованих товарів та в якій графі декларації з податку на прибуток вона відображається?

 Сума нарахованої амортизації, що включається до собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) відображається в декларації з податку на прибуток у звітному податковому періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (робіт, послуг) пункт138.54 ст.138 Податкового кодексу України та відображається в графі 6 таблиці 1 додатка АМ до декларації.

Як визначити собівартість реалізації житлово-комунальних послуг для підприємств житлово-комунального господарства за нормами Податкового кодексу та в якому розмірі визнаються витрати, понесені комунальним підприємством?

 Відповідно до п.13 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу тимчасово до 1січня 2014року датою збільшення доходів підприємств житлово-комунального господарства від надання житлово-комунальних послуг є дата надходження коштів від споживача на банківський рахунок або в касу підприємства. У складі собівартості реалізації житлово-комунальних послуг  визнаються витрати на придбання товарів, робіт, послуг у сумі фактично сплачених за них коштів. Решта витрат визнаються відповідно до норм розділу ІІІ Податкового кодексу.

Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу ІІІ цього Кодексу- це витрати, прямо пов’язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих потягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням розділу ІІІ Податкового кодексу.

Так, для підприємств житлово-комунального господарства, починаючи з 01.04.2011року надходження коштів від споживача на банківський рахунок або в касу підприємства формують доходи підприємства, а витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами у сумі фактично сплачених коштів того звітного періоду, в якому доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Отже витрати житлово-комунального підприємства визнаються з урахуванням ступеня фактичної оплати споживачами договірної вартості житлово-комунальних послуг.

Чи враховуються  при визначенні об’єкта оподаткування платника податку у складі доходів і витрат відшкодування витрат на оплату додаткових відпусток, що надаються особам віднесеним до категорії 1 та 2осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи?

 Фінансування видатків щодо відшкодування витрат на оплату відпусток,які надаються особам, віднесеним до 1 та2категорії  потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться відповідно  до ст.1 Закону України «Про формування, порядок надходження і використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків ЧАЕС  та соціального захисту населення» від 10.02.2000 №1445-ІІІ за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків ЧАЕС та соціального захисту населення.

Враховуючи зазначене, відшкодування витрат на оплату відпусток, які надаються особам, віднесеним до 1 та 2 категорії потерпілих внаслідок ЧАЕС, виплачує платник податків за рахунок Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків ЧАЕС та соціального захисту населення, і відповідно такі кошти не враховуються у складі доходів  і витрат платника податку.

Чи поширюється вимога щодо застосування звичайних цін при формуванні доходів і витрат на операції з продажу та придбання корпоративних прав?

 Вимога щодо застосування звичайних цін при формуванні доходів і витрат поширюється на операції з пов’язаними особами, особами, які не є платниками податку на прибуток або сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток, а також з продажу та придбання цінних паперів, у тому числі акцій, що посвідчують корпоративні права акціонерів товариства. На операції з продажу (безоплатного надання) та придбання інших, ніж цінні папери, корпоративних прав вимога щодо застосування звичайних цін  при формуванні доходів і витрат не поширюється.

Який  порядок реєстрації податкових накладних  у Єдиному реєстрі ?

 Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками ПДВ - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджена для платників цього податку, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить:

Понад 1млн.грн.- з 1січня 2011року;

Понад 500тис.грн- з 1квітня 2011року;

Понад 100тис.грн.- з 1липня 2011року;

Понад 10тис.грн.-з 1січня 2012року.

Податкова накладна, в якій сума ПДВ не перевищує 10тис.грн., не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

 Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 01.01.2012року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній.

Пунктом 201.10 ст.201 ПКУ визначено, що реєстрація податкових накладних та або розрахунків коригувань до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше 20календарних днів, наступних за датою їх виписування.

Не підлягають реєстрації податкові накладні, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця, в порядку встановленому ДПС. (Постанова КМУ від 29.10.2010 №1246)

Чи можливо вилучити з Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну та або розрахунок коригувань кількісних і вартісних показників до неї, якщо вони не підлягають реєстрації в такому реєстрі, але помилково зареєстровані платником податку?

 Чинним законодавством не передбачено можливості вилучення з Єдиного реєстру податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, у тому числі, якщо вони не підлягають реєстрації в такому реєстрі, але помилково зареєстровані платником податку.

Яким вимогам має відповідати сільськогосподарське  підприємство-виробник для правомірного нарахування основної ставки ПДВ  на операції з першого постачання зернових і технічних культур та чи обов’язково воно повинно бути зареєстроване як суб’єкт спеціального режиму оподаткування?

 Згідно з п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу тимчасово, до 01.01.2014року від оподаткування ПДВ звільняються  операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205і 1206 згідно УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових і технічних культур сільськогосподарськими підприємствами-виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств-виробників.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур товарних позицій 1001-1008, 1205-1206 УКТ ЗЕД звільняються від оподаткування ПДВ.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної під категорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, і такі операції оподатковуються в порядку встановленому Податковим кодексом.

Відповідно до  п.209.6 ст.209 ПКУ для цілей оподаткування ПДВ сільськогосподарським підприємством вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених  (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше як 75% вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Таке сільськогосподарське підприємство відповідно до п.209.1 ст.209 ПКУ, може обрати спеціальний режим оподаткування та згідно з п.209.10 ст.209 отримати в органі ДПС свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування.

Чи потрібно постачальнику виписувати розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної на дату відвантаження товарів,якщо повернення товару здійснюється в тому самому звітному періоді?

 Згідно з п.18 Порядку заповнення податкової накладної №969 від 21.12.10. у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст..192 Податкового кодексу, постачальник товарів виписує розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної.

Отже, в разі зміни податкових зобов’язань продавця  у зв’язку з поверненням ним  покупцю коштів за товари, або повернення товарів (послуг)  покупцем розрахунок коригувань  кількісних і вартісних показників до податкової накладної виписується в день повернення незалежно від того, здійснювалася така операція у тому самому звітному періоді, в якому було виписано податкову накладну, чи в іншому періоді.