Що головне для вчителя: виконати навчальну програми чи дати якісні знання своїм учням? Здавалося б, питання дивне, адже важливими у процесі навчання є обидва ці елементи, вони нерозривно пов’язані між собою. Та, як доводить практика, часто учні не знають елементарних, базових понять про той чи інший предмет, а тому вчитель постає перед вибором: йти далі чи зупинятися і пояснювати.

Ці та інші важливі питання продуктивної педагогіки обгово-
рили директори навчальних закладів та їх заступники під час майстер-класу, який провів нещодавно доктор педагогічних наук, професор, викладач Черкаського державного технологічного університету, міжнародний експерт з питань освіти Іван Павлович Підласий. У зустрічі взяли участь начальник відділу освіти РДА В.Г.Федорчук та завідувач райметодкабінетом О.Б.Коляновський. Майстер-клас відбувся на базі Ягнятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Тож основною проблемою низької якості знань учнів І.П.Підласий називає незнання чи нерозуміння основ предмету. Так трапляється, коли у початковій школі не до кінця формуються елементарні навички. Тому для того, щоб учитель міг провести справді продуктивний урок, професор пропонує на початку уроку сім хвилин виділити для пропедевтичної практики. На цьому етапі року учні мають заповнити прогалини в знаннях основних понять, якщо вони є.
Після цього, зазначає педагог, варто три хвилини приділити орієнтаційному етапу, або як його ще називають етапу актуалізації знань. У цей час учні мають збагнути, що ж вони будуть вивчати далі.
Третій етап продуктивного уроку займатиме десятихвилинна презентація нових знань. За цей відтинок часу вчитель має встигнути тричі пояснити матеріал. А учні – усвідомити основні поняття та зв’язки між ними.
Варто, наголошує І.П.Підласий, щоб учні самостійно склали опорний конспект. Тільки не лінійний, де всі поняття записані акуратними рядками, а схематичний. Нині вважається, що лінійний конспект – неефективний, оскільки людина запам’ятовує образи. А система цих образів у кожного учня – індивідуальна. Тому й конспекти, де певні поняття позначені певними символами, школярі мають складати самостійно.
Практика у структурі продуктивного уроку займає 25 хвилин. Професор виділяє чотири види практики: на прикладах (учні шукають розв’язки типових задач самостійно); керована практика (коли школярі виконують завдання самостійно, але під керівництвом вчителя); самостійна практика (тут можна використовувати різноманітні ігри, змагання, конкурси тощо); і домашня практика. І.П.Підласий наголошує, що домашнє завдання потрібно починати виконувати на уроці, оскільки тоді учневі легше зорієнтуватися вдома, що від нього вимагається зробити. А крім того, доведено, що найкраще запам’ятовується перервана дія. Цей феномен ще називають ефектом Зейгарник.
За роботу на кожному етапі уроку вчитель може оцінювати учнів.
За словами І.П.Підласого, якщо вчитель застосовує на своїх уроках методи продуктивної педагогіки, ефективність навчання значно зростає, учні отримують цілісне уявлення про предмет, який вивчають.
Ольга МОЛЯВЧИК