Пам’ятаємо славні імена - 13 Травня 2011 - Ружинська земля
Головна » 2011 » Травень » 13 » Пам’ятаємо славні імена
10:17
Пам’ятаємо славні імена
Двадцять років тому не стало ветерана війни і праці Собуцького Володимира Григоровича. Та пам’ять про його славне ім’я ніколи не зітреться у людській пам’яті.

Собуцький Володимир Григорович народився 2 лютого 1921 року в Ружині, тоді ще Попільнянського району Житомирської області. Тут минуло його дитинство. Він здобув 11-класну освіту і професію автослюсаря. У 1939 році його призвали на дійсну військову службу. 
До початку війни з вересня 1939 року до липня 1941 р – служив стрілком в 282-му стройовому полку.
Бойовий шлях почав у 64-му запасному полку командиром відділення в липні 1941 року. На фронті в 1942 році вступив у члени КПРС.
Потому служив у 1224 стрілецькому полку помічником командира взводу. У квітні 1942 року отримав поранення лівої ноги осколком. Після госпіталю повернувся в рідний полк, де й прослужив командиром взводу польового пересувного госпіталю.
Після війни з травня 1945 року до квітня 1947-го проходив надстрокову службу в артилерійському батальйоні 1224 стрілецького полку.
Старший сержант Собуцький Володимир Григорович за час військової служби брав участь у боях, бойових походах, виконував завдання в партизанських загонах. Був нагороджений Орденом Слави ІІІ ступеня, медалями «За бойові заслуги», «За оборону Радянського Заполяр’я», «За перемогу над Німеччиною».
У лютому 1981 року був нагороджений Орденом Великої Вітчизняної війни І ступеня.
З грудня 1990 року був визнаний інвалідом 2-ї групи Великої Вітчизняної війни.
Після війни, у 1947 році, Володимир Григорович одружився. Разом з дружиною Ольгою Феодосіївною виховали трьох доньок: Лідію, Ніну та Тетяну. По собі подружжя Собуцьких залишило славних нащадків – 9 онуків та вже 11 правнуків. Один із правнуків, Володя, після закінчення Другого Московського кадетського корпусу МНС служить в десантних військах у Костромі. Минулого року з нагоди 65-річчя Великої Перемоги у приміщенні кадетського корпусу оформили куточок Бойової Слави з розповіддю про Володимира Григоровича.
У мирний час Володимир Григорович був годинникарем, ремонтував, реставрував та колекціонував годинники. Крім того, вправно столярував. Дружина ж любила шити.
Собуцького Володимира Григоровича не стало у віці 70 років. 4 січня 1991 року він відійшов за межу вічності. Він прожив життя, гідне героя.
Переглядів: 306 | Додав: kulunka | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Міні-чат

100