Село Верхівня. 1965 рік. Атестати про закінчення середньої школи одержав 31 випускник. Життя у всіх склалося по-різному – хто пішов далі навчатися, хто працювати.Тільки одне у нас спільне: ми – вихованці Верхівнянської середньої школи і нас навчали чудові, грамотні, душевні вчителі, які учили нас порядності і людяності. 
Мені хочеться згадати їх. На жаль, багатьох із них уже немає в живих. Світла їм пам’ять. Це вчителі: Голік Тетяна Степанівна, Вершківський Ілля Гнатович, Бобир Софія Федотівна, Бондарчук Віра Федорівна, Шевчук Надія Гнатівна, Ковальова Надія Іванівна, Поліщук Олександр Данилович, Ковальчук Олена Миколаївна, Кулик Дора Михайлівна, Чагаров Сергій Олексійович, Яровий Павло Герасимович, Римар Петро Степанович. 
Особливо хочеться сказати хороші слова про вчителя математики – Вершківського Іллю Гнатовича. Це був Вчитель з великої літери, який усі свої знання і серце віддавав дітям. 
Це тільки Ілля Гнатович, сівши на свій велосипед, об’їжджав своїх учнів, допомагав розв’язувати домашні завдання, випускати чудову стінгазету. Він купував зошити, ручки, олівці і привозив у малозабезпечені та багатодітні сім’ї, де батьки були не в змозі забезпечити своїх дітей шкільним приладдям. Держава тоді не допомагала таким сім’ям, а в колгоспі батьки одержували копійки. 
Ілля Гнатович – великий педагог. Такий, як А. С. Макаренко та В. О. Сухомлинський, які свої серця і знання віддали дітям. 
Хочеться сказати: Нехай щоночі і щодня
Вклоняється Вам Верхівня,
За Вашу мудрість, Вашу ласку,
За щиру вчительську підказку –
Як треба вестись, чесно жить
І математику любить.
А ми, випускники 1965 року, знову зустрінемося коло рідної школи через 50 років 27 червня 2015 року о 12 годині.
З давніх-давен, із глибини віків 
Тебе отут завжди чекає диво, 
Бо школа наша – перехрестя всіх часів, 
І місце зустрічі змінити не можливо…
Ольга Пащенко-Бондар,
випускниця Верхівняської школи 1965 року, 
бібліотекар, с. Топори