Учні здійснили екскурс у минуле з історії розвитку писемності і мови і виступили з цікавими повідомленнями. Присутні зацікавлено слухали про те, що мова успадкована від мов племен, що населяли Київську Русь. Але ж звідки вони прийшли? Точної відповіді на це немає. У ІХ столітті було винайдено письмо, складена слов’янська азбука, грецькі монахи Кирило та його учень Мефодій були її авторами. З’явилась писемна церковнослов’янська мова. За записами цієї мови ми можемо приблизно визначити, коли ж сформувалась українська мова – очевидно, ще у Х столітті. Але володіли нею спочатку церковнослужителі – елітні верстви Київської Русі. До нашого часу зберігся «Ізборнік Святослава» 1073 року, в якому зустрічаються українські слова, форми слів. На стінах Софії Київської збереглись викарбувані церковнослов’янською мовою написи, де є свідчення існування української мови в ХІ ст.
Сучасна українська літературна мова остаточно сформувалась на початку ХІХ ст. Вважається, що зачинателем був Іван Котляревський, а основоположником – Тарас Шевченко.
Учасники свята виконували пісні про мову, про Україну. Свято було завершено «Молитвою до мови» Катерини Мотрич: «Мово наша! Мудра Берегине, що не давала погаснути вогнику роду нашого й тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу».
Це свято залишило в присутніх і учасників хороше враження. Віримо, що наші діти підуть у життя справжніми українцями, патріотами своєї держави, народу і плекатимуть рідну мову.