Кожне село, кожна громада мають свою власну історію. Історію, написану самими мешканцями, людьми, які трудились і зараз трудяться на благо громади. Одна громада має багатшу історію, інша утворилася відносно недавно. Але кожна заслуговує на повагу та вдячність тих, хто творить нинішню історію, залишаючи свій слід у творенні майбутнього.

Мовчанівська громада минулої суботи  відзначила свій ювілей. Перша згадка про поселення датується 1731 роком у церковних книгах села Ягнятин, де вказується, що до церкви Ягнятинської прописано мирян, які проживають в 6 халупах біля трьох безіменних джерел, що несуть води в річку Роставиця.
Згідно легенди, назву поселенню дали козаки гайдамацьких загонів, що діяли на Поділлі.
У 1731 році у чорному мовчазному лісі поблизу Караванського шляху, що з’єднував Білу Церкву, Паволоч, Вінницю козаки заснували таємне поселення, яке назвали Мовчанівкою, звідси вони відслідковували ворога, нападали і громили польську шляхту. Це була свого роду застава.

З того часу минуло 280 років. Але пам’ять людська донесла до нас в прізвищах наших предків промисли та заняття поселенців. Це були Лимарі (виготовляли спорядження для коней), Бондарі (рубали ліс, виготовляли побутові речі, бочки), Осії – засівали вирубаний ліс хлібом, Осій – ось тут і сій, Палії, Ревунці, Пугачі, Чижі – сигнальники, вартові, що слідкували за рухом на Караванських дорогах – це предки Семена Палія - козацького полковника з Паволочі. А в кличках вони залишилися, як Ґонти, Осії, Пугачі. У Мовчанівці і донині багато Рябоконів, Кулибаб, Бондарів, Харчуків, Чижів, Гулясів, Онищуків, Сабашних, Вдовиченків, Волинців та інших, прізвища яких вказують на походження роду, заняття, ремесла.
15 листопада 1845 року у Мовчанівці відкрито церковно-приходську школу.

У записах архівного фонду Бердичівського державного архіву є дані, що в с. Мовчанівка станом на 1 вересня 1929 року було створено ТСОЗ «Червоний хлібороб», який складався із 28 членів, які обробляли 130 га землі, ТСОЗ «Ясний місяць» – 9 членів мали 36 гектарів, «Труд» – 8 членів обробляли 30 гектарів, ім. Петровського – 9 членів обробляли 35 га землі. Згодом вони були об’єднанні в колгосп.

Пройшли мовчанівці і через трагічні дні Голодомору. Згідно даних, в 30-ті роки від голоду померло 280 чоловік. Це страшні статистичні дані.
320 односельчан захищали рідну землю від ворога, 152 із них загинули, 124 відзначено урядовими нагородами – орденами, медалями.
В післявоєнні роки село відбудовувалось, ставало на ноги, для цього потрібні були самовіддана праця та робочі руки, яких так не вистачало.
За трудові успіхи 137 передовиків праці нагороджено орденами і медалями СРСР, серед них бригадир тракторної бригади Семен Григорович Чернявський – Орденом Леніна.
З кожним роком село ставало все кращим, а люди ставали заможнішими. Проте найцінніше в селі – це його мешканці. Мудрі, працьовиті, які своєю працею звеличують Мовчанівку.

Розповідаючи про історію Мовчанівки сільський голова В.І.Чернявський наголосив на сучасному етапі розвитку громади. Зокрема, за останній рік виконаний значний обсяг робіт і із благоустрою населеного пункту. Спільними зусиллями, завдяки підтримці та допомозі голів райдержадміністрації В.С.Бондарчука та районної ради Б.О.Ходаківського вирішується питання відновлення роботи дитячого навчального закладу. Уже завершені оздоблювальні роботи, завозитиметься необхідне обладнання, підбираються кваліфіковані педагоги та вихователі. Побудована дорога по вулиці Колгоспній, де у негоду не можна було не тільки проїхати, а й пройти. Відновлене зовнішнє освітлення по центральній вулиці села, якою постійно рухається велика кількість автотранспорту, що спричиняє виникнення аварійних ситуацій. Освітлення - це перш за все, попередження дорожньо-транспортного травматизму. Цим самим буде збережене не одне життя. Вирішується питання опалення сільського будинку культури. На зробленому плани сільського голови, за підтримки депутатів сільської ради, керівництва району не обмежуються. У недалекій перспективі – забезпечення жителів Мовчанівки якісною питною водою.
Сільський голова висловив вдячність директору TOB «Новофастівське» Ю.В.Крижанівському, який завжди з розумінням ставиться до проблем села – постійно надає допомогу престарілим та інвалідам. За сприяння керівника підприємства встановлені склопакети та двері в приміщенні дитячого садка. А взимку у селі немає проблем з очисткою вулиць від снігу.
Проходять віки, зникають царства, рушаться імперії, а земля родить і родить, життя притягує до себе людину, яка любить її, як матір. Руки селянина, найкращі в світі руки, на них незмиваючий відбиток обробленої землі і незникаючий дух землі – в них.
Ці руки просякнуті любов’ю і повагою до землі, втомою і потом, наснагою і радістю від щорічних плодів праці.
Тривоги і надії, відчай і щастя, неждані зливи і дощі, спека і морози – і на перекір всьому – особливе призначення людини праці, без котрої світ перестане існувати.
І це правда!
На святкуванні ювілею В.І.Чернявський назвав імена славних мовчанівців, які розбудовували село, прославляли його працею, прозвучали імена тих, хто боронив нашу Вітчизну, віддав життя за нас з Вами, були названі ті, хто працював на колгоспному полі.
– Наші батьки, матері, діди і бабусі – їхнє життя – це вже історія нашого роду, яку ми не повинні забувати і цуратися, – наголосив Василь Іванович. – Багаторічний і священний труд людини на землі. З прадавніх часів поливає вона потом свою землю віддаючи їй силу, здоров’я і годується дарами землі матері.
Маючи таких трудівників можна вірити – ще буде багатою і щасливою наша Мовчанівка, наша Україна. – Я вклоняюсь всім, хто народжував нас, хто годував своїм молоком, хто приводив вперше до школи. Вклоняюсь Вам, хто навчав нас першої літери. Хто навчав нас доброму і вічному. Хто втирав сльозу гордості на випускних вечорах. Вклоняюсь всім, що годували і годують Україну, ростять хліб, виробляють м’ясо і молоко. Вклоняюсь за солоний піт хліборобів, за віру і терпіння. Вклоняюсь вам, великим трудівницям, які віддають усе, натомість не просячи нічого, окрім здоров’я дітям своїм і онукам. Вклоняюсь тим, хто щирим серцем, добрими руками рятував і рятує нас від хвороб.
Миру і щастя Мовчанівській землі, на якій ми народились, зростали. Будь славним, рідне село!
Орендарі земельних ділянок – ТОВ «Новофастівське» – трьом новонародженим мовчанівцям подарували цінні подарунки, а всім жителям села – величний коровай, випечений з пшениці, яку вирощено на благодатній мовчанівській землі.
Привітали господарів свята зі славним ювілеєм голова райдержадміністрації В.С.Бондарчук, голова районної ради Б.О.Ходаківський. Вони наголосили, що і надалі надаватимуть всебічну допомогу у соціальному і економічному розвитку громади.
Весь перебіг свята супроводжувався номерами художньої самодіяльності, підготовленими місцевими аматорами сцени, а на вулиці всіх гостинно запрошували до хатинки, де пригощали щедрими дарами мовчанівської землі та смачною пшоняною кашею, звареною у солдатській польовій кухні.
Василь КАЩУК