Гроші для сучасної людини стали практично невід’ємною частиною життя. Одні вважають їх найбільшим благом, адже за них можна придбати чи не всі принади світу, інші ж кажуть, що гроші – це зло, оскільки часто засліплюють людину і стають причиною найтяжчих злочинів. Однак є й третя точка зору: банкноти й монети – це ілюстроване і надзвичайно красномовне відображення історії країн і народів. Саме такої думки притримується боніст і нумізмат В.Ф.Гутівський.

Колекція банкнот та монет  Валерія Франковича містить близько півтисячі екземплярів. Географія походження грошей надзвичайно широка: тут є не лише українські, російські банкноти, а й іранські, іракські, венесуельські, грузинські, киргизькі, білоруські, американські, польські і навіть китайські. Та й монети теж можна побачити досить різноманітні: від українських ювілейних гривень, радянських карбованців до ізраїльських агоротів, німецьких пфенігів та польських злотих. Якщо говорити про вік банкнот і монет, то в окремих випадках він вимірюється століттями.
Приміром, впадають в очі 50 рублів 1899 року випуску із зображенням Миколи І, 500 рублів 1912 року з портретами Петра І та його фаворитки, а також 50 австрійських крон 1914 року.
Ідея збирати гроші у Валерія виникла ще в шкільні роки. Саме тоді, коли Радянський Союз розпався, а національна валюта почала змінюватися. Замість «дерев’яних» рублів прийшли купони і трохи пізніше гривні. От тоді й вирішив залишити собі на пам’ять кілька радянських купюр. Згодом починаючий колекціонер зацікавився історією виникнення грошей, почав глибше вникати у справу. У студентські роки часто з друзями ходили на столичний Майдан – там продавалось багато цікавих експонатів, можна було недорого поповнити колекцію. Також траплялось, що і між собою просто обмінювались екземплярами. Валерій знає історію кожної своєї монети та бони, кожна по-своєму дорога. А от загальної вартості своєї колекції навіть і знати не хоче: стверджує, що збирає гроші виключно для душі, естетичної насолоди, вивчення історії.
До речі, варто відрізняти просте збирання грошей від колекціонування. Адже, кожна колекція має свою ідею, відповідно до якої підбираються експонати. А якщо говорити про боністику – то вона передбачає колекціонування паперових грошових знаків як джерела відомостей про економіку і політичну історію держави. На банкнотах, представлених у колекції В.Гутівського, можна побачити портрети видатних історичних, політичних діячів тієї чи іншої держави, або ж зображення пам’яток архітектури і мистецтва. Словом, колекція схожа на ілюстровану історію як окремих держав, так і світу в цілому. Адже з часом багато чого міняється у геополітичному сенсі – одні держави зникають, інші народжуються. А гроші як свідки цих подій залишаються.
За колекцією українських грошей, або ж тих, які потрапляли до України у різні часи, теж можна відтворити багато історичних фактів. Приміром, початок минулого століття багатий на воєнні події. Відповідно мінялися й гроші на території країни: від царських кредитних білетів і грошових знаків Тимчасового російського уряду, до грошей Центральної ради, окупаційних німецьких марок і грошей гетьмана Скоропадського тощо. Так, у колекції В.Гутівського є карбованці Центрального Емісійного Банку України, датовані 10 березням 1942 року, випущені в м. Рівне – гроші періоду окупації.
Мушу визнати, що і справді навіть розглядання грошей приносить естетичне задоволення. Вони і справді можуть бути красивими. Скажімо, гроші східних країн взагалі схожі на картини, багато оздоблені, виписані зі смаком. До речі, знавці навіть складають рейтинги найкрасивіших грошей світу. Так, визнаними лідерами є тихоокеанські франки – купюра Французької Полінезії, мальдівські руфії, добри Сан-Томе і Принсипі та інші. На жаль, у переліку найкрасивіших грошей нашої вітчизняної гривні поки що немає.
Разом з інтересом до паперових грошей, у Валерія виникла зацікавленість монетами. Тим більше, що часто везло на знахідки просто у власному городі. Найстаршою монетою в колекції є срібний литовський півгріш 1535 року Сигізмунда І.
Поки я роздивлялась срібні, мідні, нікелеві монетки, Валерій Франкович порадив звернути увагу на німецькі рейхсмарки: ще в 1935 році на них карбувався герб – орел, а вже у сумнозвісному 1939-му – додалась свастика. От і пряме відображення історії.
Цікаво, що вперше гроші стали називати «монетами» на честь богині Юнони Монети, храм якої знаходиться в Римі. Металеві гроші карбувалися на монетному дворі біля храму. А от збирати монети, в першу чергу античні, почали у Флоренції, ще в епоху Відродження (XIV-XV ст.).
В цілому, колекціонування грошей – справа захоплююча і корисна, а разом з тим не потребує значних інвестицій. Поповнювати колекцію можна роками, а поки шукатимете потрібний екземпляр, дізнаєтесь багато нового і цікавого.
Валерій переконаний, що подарована другові ювілейна чи пам’ятна монета може стати не тільки гарним презентом, а й початком його нового хобі, або ж першим вкладенням в його майбутній капітал.
Ольга МОЛЯВЧИК