Білецька Ольга Віталіївна  народилася 21 березня 1954 року у с.Білилівка Ружинського району Житомирської області. Була найменшою із шістьох дітей у сім’ї вчителів. У 1971 році із золотою медаллю закінчила Ружинську середню школу і стала студенткою історичного факультету Київського університету ім. Т.Г.Шевченка. 
Після навчання працювала у 1976-78 роках в Черкаському обласному краєзнавчому музеї, у 1978 р. – у Дніпропетровському історичному музеї імені Д.І.Яворницького, у 1979 р. – в музеї Т.Г.Шевченка у Києві, у 1979-1981 роках – у Державному історичному музеї (тепер Національний музей історії України) у Києві, у 1981-1996 роках – у відділі охорони пам’яток археології Черкаського обласного краєзнавчого музею (у 1993 р. реорганізований в археологічну інспекцію), у 1996-1999 роках – у Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин».
Ольга Віталіївна створювала експозицію слов’яно-давньоруського залу Черкаського краєзнавчого музею, розробила структурний план Чигиринського музею археології, у ході роботи щодо підготовки Черкаського тому Зводу пам’яток історії та культури здійснила обстеження пам’яток археології у восьми районах області. Є автором багатьох наукових та науково-популярних публікацій, частина з яких продовжувала виходити і після її смерті.
За плечима Ольги Віталіївни археологічні дослідження на Київщині, Чернігівщині, найбільше – на Черкащині. Золоті прикраси з її розкопок у 1988 р. скіфського кургану Кочержина Гора – окраса археологічної колекції Черкаського краєзнавчого музею.
Ольга Білецька – співавтор сценарію фільму «І зійде молитва» про формування світогляду Тараса Шевченка та роль пам’яток історії і археології у його світосприйнятті. Фільм отримав диплом фестивалю телефільмів «Калинові острови» у 2003 році.
У експозиції саме того залу археології, який створювала Ольга Віталіївна, було відкрито виставку, присвячену її пам’яті. Тут представлено видання наукових праць, археологічні знахідки з розкопок та розвідок Білецької. Серед найбільш цікавих експонатів – трипільська статуетка, крем’яні знаряддя, кам’яні вироби епохи бронзи, предмети озброєння скіфського часу, золоті прикраси середини І тис. до н.е., пряслиця, стародавні кахлі, козацькі люльки, знахідки новітнього періоду.

Однією з основних у дослідженнях Ольги Віталіївни Білецької була тема історико-краєзнавчої та археологічної діяльності Тараса Григоровича Шевченка. Саме на основі виявлених та опрацьованих нею матеріалів у археологічному відділі Черкаського краєзнавчого музею створено віртуальну виставку-відеофільм, присвячену участі Великого Кобзаря в археологічних розкопках та розвідках, у дослідженні пам’яток давнини нашого краю.
Колеги Ольги Віталіївни з відділу археології Черкаського краєзнавчого музею створили також відеофільм «Миттєвості життя Ольги Білецької», в якому демонструються фотоматеріали про її музейну роботу, участь в наукових експедиціях, в обстеженнях пам’яток археології Черкащини, фото із сімейного альбому.
Багато гарних теплих слів і світлих спогадів прозвучало на вечорі пам’яті. Говорили про те, що Ольга Віталіївна завжди була справжнім науковим пра-цівником, у неї не було прохідних тем, якщо бралася за роботу, то доводила до кінця, ще в радянські часи не боялася наполегливо і об’єктивно висвітлювати ті проблеми української історії і культури, які не вписувались в тодішню політичну доктрину.
Такою і залишиться вона в нашій пам’яті – жива, усміхнена, доброзичлива, завжди в роботі, у творчому пошуку. Залишаються її справи, її здобутки, на які тепер рівняється молоде покоління музейних працівників та археологів.