Рішення стосовно відзначення Дня Європи прийняте у 1985 році у Мілані на саміті ЄС. Політичним символом та атрибутом ЄС є синій прапор із зображенням кола золотих зірок, гімн та валюта – євро. Цей день є одним із святкових днів в ЄС. Головною метою у рамках відзначення Дня Європи в країнах ЄС є поширення ідеї європейської ідентичності серед громадян ЄС, утвердження спільних європейських цінностей з культурно-мистецькою спрямованістю було до 1998 року.
У 1997-98 роках до святкування залучено країни-кандидати до членства ЄС. Святкові заходи в цих країнах дають певне політичне забарвлення і спрямовані на формування громадської думки стосовно підтримки державної політики вступу до ЄС.
Головною метою відзначення Дня Європи в Україні є формування позитивної громадської думки щодо євроінтеграційного курсу України, ознайомлення громадян з європейськими цінностями та традиціями, популяризація культурного надбання серед громадськості.
Після проведення в Україні президентських виборів Європейський Парламент схвалив резолюцію щодо ситуації в Україні. У документі висвітлено бачення євро парламентаріями розвитку відносин ЄС і України у найважливіших сферах. Зокрема, у резолюції йдеться, що Європарламент визнає Україну «європейською країною, яка поділяє соціальну історію та спільні цінності з країнами Європейського Союзу, і визнає її європейські прагнення». Водночас європарламентарії висловили сподівання, що «українські політики та керівництво визнають потребу політичної та економічної стабілізації і працюватимуть задля цього, а саме: через проведення конституційної реформи, консолідації верховенства права, започаткування соціально-ринкової економіки та поновлення зусиль по боротьбі з корупцією й покращення бізнесового та інвестиційного клімату».
Європарламент підкреслив важливість посилення співпраці з Україною в сфері енергетичної безпеки, закликав її повністю імплементувати та ратифікувати своє приєднання до Угоди про Енергетичне співтовариство.
Крім цього, депутати Європарламенту привітали активну підтримку Україною Східного партнерства й висловили спо-дівання, що вона продовжуватиме рухатись в напрямку європейської інтеграції. Створення Зони вільної торгівлі з ЄС має надати Україні поступову інтеграцію до внутрішнього ринку Союзу, включаючи поширення на неї чотирьох свобод: вільного руху людей, послуг, товарів та капіталів.
Також Європарламент підкреслив важливість посилення молодіжного співробітництва та студентських обмінів і розвитку навчальних програм, які дають змогу українцям більше дізнатися про Європейський Союз та його країни-члени.
Європарламент закликав «усі сусідні держави цілком поважати демократичну систему України й утримуватися від будь-якого тиску або втручання, спрямованого на порушення демократичної волі та рішень, ухвалених Україною щодо політичного, соціального та економічного розвитку».
Перед Урядом у складних економічних умовах стоять складні завдання по підвищенню со-ціальних стандартів, підтримки економіки, погашення запозичень попередніх періодів. Все це потребує ефективної роботи податкових органів по наповненню бюджету країни.
Попри усі економічні, соціально-політичні негаразди, робота органів ДПС із виконання завдань з надходження платежів до бюджету демонструє здатність тримати руку на пульсі підприємницької «злоби дня». За підсумками січня-квітня до зведеного бюджету від платників податків надійшло 7772,3 тис. грн.. податків, зборів та інших платежів; до державного бюджету – 1839,1 тис. грн, до місцевого – 6498 тис. грн, що значно більше, ніж за звітний період в минулому році.
Однак, ці напрацювання не повною мірою задовольняють потреби сьогодення, тому потрібно на порядок покращити адміністрування податків та усунути причини, які негативно впливають на надходження до бюджету. А проблемних питань накопичено чимало: це і податковий борг підприємств, що не сплачують повністю поточні податкові зобов’язання, це і мінімізація податкових зобов’язань, некомпенсований податковий кредит з ПДВ, низьке податкове навантаження. За кожним напрямом необхідно максимально використовувати усі наявні резерви.
Додатковою складовою росту надходжень має стати оподаткування оборотів тіньової економіки. Наразі, першочергова увага приділяється виводу із тіні доходів, які одержує значна частина працездатного населення, так звану зарплату «в конвертах». Крім того, необхідно залучити товарні потоки, які знаходяться поза легальною економікою. Руйнування злочинних схем, фіктивних фірм та «конвертаційних» центрів – завдання, які стоять в першочерговому порядку. Усіма підрозділами податкової міліції та податкової служби України проводиться операція «Бюджет» (підвищення ефективності контрольно-перевірочної роботи та виявлення і руйнування схем ухилення від оподаткування), а також операції «Щит» (перевірки СГД, що займаються реалізацією товарів відомих світових брендів).
За ризико-орієнтованою системою відбору до перевірок платники податків поділяються на три категорії: сумлінні платники, підприємства реального сектору та транзитери, фіктивні фірми, тобто підприємства, які створені для мінімізації податкових зобов’язань третіх осіб. І якщо для першої категорії платників створено максимально сприятливі умови для роботи, а перевірки другої категорії будуть значно посилені, то діяльність підприємств третьої категорії взагалі буде припинена.
Серед резервів збільшення надходжень до бюджетів та головних завдань державної податкової служби на 3 квартал поточного року – усунення негативних наслідків практики надмірної сплати податків, і удосконалення процедур апеляційного оскарження рішень податкових органів, і створення ефективної системи обслуговування платників податків.
Наші зусилля повинні бути направлені на досягнення реального фінансовго результату для реалізації різноманітних соціальних програм. Виконуватися ці завдання повинні без відчуття безпрецедентного фіскального та адміністративного тиску. Головний акцент – наступ на тіньову економіку. Стабілізація та розвиток української економіки – єдина мета, яка об’єднує та згуртовує наші зусилля.

Володимир ІШУТІН,
заступник начальника Ружинського відділення Попільнянської МДПІ