Любі друзі, не жартуйте! Краще годівничку ви змайструйте. Для голодних пташенят Принесіть смачних зернят. Хай поласують маленькі Й поспівають навесні. Всі кругом будуть раденькі,
А плоди дерев – смачні.
Виховний процес, як і навчальний, має важливе значення у вихованні підростаючого покоління. На мою думку, виховання дитини залежить від дорослих: батьків, дідуся чи бабусі – дома, вчителя – у школі. Працюючи з учнями 2 класу Немиринецької ЗОШ І-ІІІ ст., я переконалася, що дітей краще виховувати на конкретних прикладах, взятих із життя. Такий приклад трапився на одному з уроків 27 січня. На вікно сіла синичка і постукала у шибку. Це і стало поштовхом для проведення на виховній годині бесіди про охорону птахів. Відгадали загадки про тих, згадали птахів, які відлетіли у теплі краї і тих, які залишилися на зимівлю у нашому краї. Оголосивши дітям конкурс на кращу годівничку, я на наступний день побачила у восьми моїх вихованців щасливі обличчя, а очі світилися зацікавленістю: хто прилетить до моєї годівнички поласувати насінням. Коли повісили годівнички у саду, то всі з півгодини дивились, хто буде першим гостем на обіді. Всі були задоволені й щасливі. На уроці читання разом з учнями склала вірш «Птахам потрібна допомога». Сніг навкруг укрив поля Теплим покривалом. Спить під ним наша земля, Мовби під жупаном. Птахи в полі, в лісі, біля хат Все шукають їсти. І не знають, що кілька малят Змайстрували для них годівнички. І пшонце, і крихти хліба Там чекають на гостей. Хай летять і зяблик, і синичка І їдять смачненьке зеренце. А весною, щоб сади дзвеніли Переспівом всіх птахів. А комахів, щоб з’їдали Друзі саду – дятли і шпаки.
Н.О.СІРА
|