Відколи селяни отримали право власності на землю, відтоді усе більше різноманітних фірм і компаній, обіцяючи золоті гори людям, прагнуть узяти її в оренду. Адже земля – це багата, щедра, практично невичерпна, годувальниця. Бабусям і дідусям, які в основному проживають у селах, самим обробляти поля важко, молодші – розуміють, що самотужки великого доходу не заробиш. Тому й здебільшого віддають свої гектари ґрунту орендарям. 

Останні ж господарюють
по-різному. Одні зберегли ферму і розвивають тваринництво, інші зацікавлені виключно у рослинницькій галузі. Одні виплачують належно орендну плату, інших після укладання угод днем з вогнем не знайдеш. І вже ніяка влада, ніякі суди не допоможуть. Та минає 5 чи 10 років і люди можуть віддати своє добро у інші руки. Але як не обманутися знов солодкими словами та золотими обіцянками? Як розпізнати де справді господар, а де звичайні рейдери, які прагнуть захопити чуже майно?
Фахівці радять не поспішати і придивитися до поведінки потенційних орендарів. Перше, що роблять ті, хто хоче захопити землю, «розколюють» громаду. Вони правдами й неправдами змушують та умовляють хоча б декілька чоловік звернутись з різними позовами до суду, сіють суперечку між людьми, роблять ворогами навіть рідних, сварять людей з попереднім орендарем, намагаючись зчепитися хоча б за декілька земельних ділянок.
Навряд чи такі горе-господарі будуть допомагати громаді вирішувати свої соціальні проблеми, як от ремонт доріг чи школи. Не поповниться новим обладнанням сільський клуб, чи ФАП. Не дочекаються до свят подарунків діти, матері-героїні чи ветерани. Лише порядний орендар поважає тих, хто надає йому право орендувати свою землю, і ніколи не буде зацікавлений в тому, щоб хтось в селі був незадоволений, і тим більше, позивався до суду. Навпаки, надає гарний господар надасть допомогу в соціальному розвитку села, прийматиме участь в житті громади, допоможе школам, не забуде ветеранів.
Юридична необізнаність простих людей, які вік трудяться на землі дозволяє рейдерам обманом досягти своєї мети. Як правило, назва фірми-рейдера ніде не вказується: ні в судах, ні в зверненнях. Тобто люди стають прикриттям для нечесних дій, які потім обертаються проти самих же людей, які зрештою отримують мізерну плату за використання землі. Та якщо навіть рейдер і бере на себе судові витрати, то, звичайно, він їх потім поступово вираховує з орендної плати. Явно він так не зможе зробити, оскільки рейдери, як правило, не афішують своєї участі в судових процесах і жодних угод про надання правової допомоги такі фірми з селянами не укладають. А кошти, витрачені на суди, рейдер прагнутиме повернути собі, хоч офіційно це і неможливо. Це робиться за рахунок передачі селянам продукції низької якості за завищеними цінами. Таким чином під прикриттям селян і, до того ж, їх власним коштом, захоплюється земля.
Крім того, є непоодинокі випадки, коли суди, приймаючи рішення про розірвання договорів оренди, стягують з селян витрати попереднього орендаря, що вкладав у землю кошти. Або потім попередні орендарі подають до суду на селян, що розірвали з ними договори, про стягнення збитків. Кошти стягуються не з рейдера, звісно, який офіційно не мав жодного відношення до судового процесу, а з обманутого рейдерами селянина. У таких випадках рейдери відходять в сторону і селяни залишаються сам на сам з судовою системою і, як наслідок, з боргом перед попереднім орендарем.
Завжди трапляється так,
що громада, «розколота» рейдерами постає перед іншою проблемою: вирвані клапті землі опиняються серед загального масиву, який обробляє попередній орендар. Звісно, що такі шматки окремо не оброблятимуться. Як правильно у такому випадку вчинити згідно законодавства? Кожний власник земельного паю має право сам обробляти землю, але для цього потрібно виділити її в натурі на місцевості. Забрати в попереднього орендаря можна тільки виділену в натурі ділянку, якщо вона знаходиться на краю загального масиву. Якщо ж вона знаходиться посередині поля, то потрібно провести обмін ділянками. Згідно Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв), саме власник (а не якась фірма) може обміняти свою ділянку на іншу на межі цього або іншого масиву. «Обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників відповідно до закону та посвідчується нотаріально» (ст.143 вищезгаданого Закону). Відтак, обмін ділянками – це непростий, тривалий та дорогий процес.
Окрім того, тут на селянина може чатувати небезпека. У результаті обміну, власник може отримати в користування гіршу ділянку. Окрім того, поки триватиме процес обміну ділянками, власник її може залишитись без орендної плати та ще й понести додаткові витрати – на виділення ділянки, чи на компенсацію коштів, затрачених попереднім орендарем на обробіток ґрунту (добрива, засоби захисту, культивація, оранка тощо). Відшкодуванню підлягають і не отримані орендарем в результаті обміну прибутки з урожаю.
Та, напевно, найбільша небезпека полягає в тому, що люди щораз піддаються на умовляння та обіцянки потенційних орендарів. Аби змусити селян віддати свою землю саме їх фірмі, рейдери, зазвичай, обіцяють «райські» умови. Тут вам і найвищі відсотки плати за оренду землі. Коли у сусідів платять 3%, вони обіцяють 3,5 чи 4%. Крім того, обіцяють і різні послуги надавати, і сільгосппродукцією виплати проводити. Здавалося б, чого ще хотіти? Та саме в цьому і є пастка для довірливих селян, адже потім високі відсотки виплачуються не грошима, а послугами або продукцією за завищеними цінами (або ж гіршої якості). Таким чином селянин отримує навіть менше, ніж мав попередньо. Так солодкі обіцянки обертаються на гіркі цяцянки, багатші ще більш багатіють, а бідні стають ще біднішими. В народі кажуть, від добра добра не шукають. Можливо, не варто занадто довіряти обіцянкам незнайомців, а краще порозумітися з тим орендарем, котрого ви вже добре знаєте, переглянути умови договору, налагодити співпрацю.
Перед тим, як вирішувати,
в чиї руки віддати свою землю, дідами-батьками вироблену, потом солоним скроплену, вранішніми росами вмиту, вечірніми зорями колихану, варто все добре зважити. Поцікавитися. як ця фірма господарює в інших селах чи районах, як дотримуються господарі слова, як ладять з громадою. Обережність і виваженість, розсудливість вбережуть вас від чергового обману.

А.Поліщук