Досвідом з представниками управлінь агропромислового розвитку, керівниками сільгосппідприємств районів Житомирщини, журналістами ділилися заступник керівника Проекту IFC «Розвиток агрострахування в Україні» Ірина Гринюк; координатор з питань законодавства та інформаційних кампаній Проекту Марина Зарицька, директор Агрострахового бюро Роман Колібаба, начальник департаменту страхування агроризиків, страхового брокера «Дедал» Олександр Прищепа, головний спеціаліст відділу фінансово-кредитного забезпечення та звітності головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Марія Войтюк.
У роботі круглого столу також узяли участь представники страхових компаній Оранта, UNIQA, Універсальна, Провідна та житомирської дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

ВІД ВЗАЄМНОЇ НЕДОВІРИ ДО ПАРТНЕРСТВА
Донедавна на ринку агрострахування панувала взаємна недовіра між товаровиробниками та страхувальниками. Здебільшого, аграрії страхують посіви від вимерзання, граду, буревію чи інших погодних негараздів лише на вимогу банківської установи під час оформлення кредиту під заставу цих посівів. Кількома роками раніше прихованою метою страхування було отримання державних субсидій. Однак, за таких умов у зацікавлених сторін завжди залишалось «місце для маневру». Аграрії практично не могли отримати відшкодування, якщо наставав страховий випадок, оскільки потрібно було надати безліч можливих і неможливих довідок. А страхувальники підозрювали виробників у недобросовісному догляді.
Представники Проекту, дослідивши стан агрострахування на українському ринку, дійшли висновків, що така ситуація утворилась унаслідок того, що не було єдиної методики моніторингу посівів та розрахунків страхових ризиків. Відтак, кожна страхова компанія мала власний варіант страхового договору з низкою юридичних нюансів.
Аби врегулювати ринок та долучити українських аграріїв до світової практики, експерти Міжнародної фінансової корпорації розробили і передали страховим компаніям комплект документів, методик та розрахунків для страхування. А страхові компанії, які пропонують аграріям стандартні страхові продукти, беруть на себе зобов’язання їх дотримуватися. Відтак, оцінка збитків проводитиметься за спеціальною стандартною методикою, яка враховує інтереси як страхової компанії, так і сільгоспвиробника. А такі взаємини вже переходять у ранг партнерських.

ЩО І ЯК МОЖНА ЗАСТРАХУВАТИ ЗА СТАНДАРТНИМИ ПРОДУКТАМИ?

Наразі розроблено пакет стандартних страхових продуктів для страхування озимих зернових (пшениця, жито, тритикале, ячмінь), а також ріпаку, кукурудзи й соняшника. А невдовзі до переліку увійде ще й цукровий буряк.
Як кажуть, посівам байдуже – застраховані вони чи ні. Страховка не вбереже їх від морозу чи засухи. Проте вона вбереже підприємство, яке одержить компенсацію, від збитків і дасть змогу працювати далі.
Розроблені стандарти пропонують захист від повного переліку погодних ризиків, проти-правних дій третіх осіб та хвороб рослин. Страховий захист діє від моменту появи сходів до повного врожаю. А страхування озимих культур охоплює два етапи їх вирощування. Якщо урожай загине, підприємство зможе отримати компенсацію і пересіяти поле.
Сільгоспвиробник сам обирає рівень страхового захисту залежно від своїх потреб і фінансових можливостей. А для отримання відшкодування потрібна мінімальна кількість документів.
Окрім того, агрострахування стає інструментом доступу сільгосппідприємств до кредитних ресурсів банків.
Тож стандартні страхові продукти дають можливість вигідних взаємин між сільгоспвиробниками та страхувальниками, які базуються на відкритості й прозорості.
Детальнішу інформацію про агрострахування та компанії, в яких можна придбати стандартні страхові продукти, можна знайти на веб-сайті www.agroins.com.ua.
Ольга МОЛЯВЧИК