У більшості випадків, можна сміливо стверджувати, що кошти не вкладаються, окрім у сам процес господарювання, де буде значна віддача. Благодійництвом там і не пахне. Усі орендарі землі працюють у правовому полі, але чи захищений орендодавець у цьому випадку? Згідно договорів, орендарі виконують всі поставлені умови. Вчасно і в повному обсязі розраховуються за оренду земельних часток (паїв). Більшого в угодах не передбачено, ні забезпечення роботою, ні соціального захисту, тощо. Це все лишається на совісті орендаря.
Але крім земельних часток (паїв) у господарствах збереглося і майно, яке набувалося важкою працею тих же орендодавців протягом багатьох років. По-різному ним розпорядились селяни. Одні, спритніші, розтягнули його по подвір’ях, інші здали в оренду тим же інвесторам, дехто встиг продати його все тим же інвесторам. Хто залишився у виграші у таких комбінаціях? На мою думку, в будь-якому випадку не селянин. Адже, забравши свою, та прихопивши ще й частку слабших, самостійно розпорядитися майном не в змозі. Приміщення ферм розібрали, а що не змогли розтягнути, розвалили. Техніка стара, зношена. Щоб довести її до ладу, необхідні значні кошти, яких більшість власників майна не має. Здане в оренду майно ніби й збережене. Але воно використовується, знову ж таки, зношується. А орендар не вкладає коштів у його відновлення, тому що воно не його власне. Орендареві вигідніше викупити майно та оперувати ним на власний розсуд. Тоді, можливо, він буде розвивати господарство. В іншому випадку, може взагалі ліквідувати його. Адже в майновий фонд, в переважній більшості входять приміщення, тракторний та авто парки, тварини. Значна частина орендарів не бажає займатися тваринництвом, мотивуючи його збитковістю. А у тваринницькій галузі зайнята більша частина селян. Відповідно, ці люди залишаться без роботи, без засобів для існування.
Тенденція до викупу майна у його власників спостерігається практично всюди. Дехто купує його за 10-20% від вартості, інші пропонують сплатити повну вартість. Варіанти є різні.
Аналогічна ситуація із купівлею-продажем майнових сертифікатів складається у Мовчанівці, де ТОВ «Новофастівське» купує майнові сертифікати у власників, пропонуючи повну вартість. У селі є близько шестисот власників майнових сертифікатів. Усе майно за залишковою вартістю коштує близько двох мільйонів гривень. Сюди входять приміщення, техніка, поголів’я ВРХ. Для прикладу, вартість тракторів, які входять у майновий фонд становить 3-5 тисяч гривень, тваринницькі приміщення вартують 30 – 50 тисяч гривень, корови коштують трохи більше однієї гривні за кілограм живої ваги. Це за цінами, які були на час розпаювання майна. Але тепер, погодьтесь, ціни дещо змінились у більшу сторону. Яким би не був трактор, але його вартість нині на порядок вища, така ж ситуація і з тваринами. За п’ятсот – шістсот гривень корову не купиш.
Саме про переоцінку майна та подальші перспективи господарювання і говорили на зборах уповноважених власників майнових паїв, які відбулись 10 травня у Мовчанівці. Тут уже триває процедура продажу майнових сертифікатів ТОВ «Новофастівське». В основному продають їх люди похилого віку, мотивуючи тим, що це їхній останній шанс отримати хоча б щось із колишнього господарства. Молодші ж стурбовані іншим. Адже ніякої гарантії стосовно збереження тваринництва, і, відповідно, робочих місць, в разі викупу всього майна, власники товариства дати не можуть. Можливо, в першу чергу, вивезуть тварин. Мотивація добра – будівництво у іншому відділку великого тваринницького комплексу на 1600 корів. В такому разі у Мовчанівку, де добротні тваринницькі приміщення, привезуть на відгодівлю телят, людей же возитимуть на роботу у інший відділок. Але це лише перспектива. На сьогодні, в разі повного володіння майном та ліквідації тваринництва люди залишаються без роботи.
Але тут потрібно згадати 2005 рік, коли представники ТОВ «Новофастівське» починали господарювати на теренах району. На зборах мова йшла про збереження тваринницького поголів’я, забезпечення роботою селян. Зараз ці домовленості виконуються, але люди стурбовані майбутнім, маючи за приклад Голубівський та Зарудинецький відділки цього ж господарства, де власники продали майно, і тепер не мають за плечима ніякого захисту.
Згідно із законодавством, власники майна мають право розпоряджатися ним самостійно. Ніхто не має права втручатися у майнові стосунки. Вибір кожного захищений законом. Але заради швидкої вигоди не варто втрачати надбане важкою працею. Краще мати синицю в руках, ніж журавля в небі.
Голова районної ради Б.О.Ходаківський роз’яснив присутнім порядок розпаювання земельних часток (паїв), дав вичерпні відповіді на запитання присутніх. Виступаючи перед уповноваженими власниками майнових сертифікатів, голова райдержадміністрації В.С.Бондарчук зазначив, що право кожного громадянина буде захищене. Але кожен має зважено діяти у цій ситуації. Якщо люди вирішать не продавати майно – це буде їхня воля. Що ж стосується розвитку тваринництва, то твердження, що воно збиткове, невірне. Адже ця галузь на чільному місці у СВК «Ружинський», СФГ «Україна», СФГ ім. Мічуріна, інших господарствах. Тут, приділяючи значну увагу тваринництву, мають постійні обігові кошти, забезпечені мінеральними добривами, вчасно виплачується заробітна плата, надається допомога пенсіонерам, закладам освіти. І майном користуються на правах оренди. Ніхто і не думає купувати його, разом з тим, закуповуючи нове обладнання, ремонтуючи старі приміщення, купуючи нову техніку, тобто, господарство розвивається.
Люди мають самі вирішувати свою подальшу долю. Як складеться ситуація у Мовчанівці, покаже час. Та чи виграють від продажу майна селяни, невідомо.
Василь КАЩУК