– Перший раз я стала донором ще студенткою Житомирського медичного технікуму, – розповіла Клара Олександрівна. – З 1950 року працюючи в селі акушеркою, їздила до районної лікарні здавати кров. В ті часи донорів було більше, але я в свою чергу, як медпрацівник показувала всім приклад, що здавши кров – ти врятуєш життя людині. Надалі донорство стало життєвим принципом і двічі на рік я здавала кров. Пам’ятаю випадок у Бердичеві, коли до лікарні, привезли пораненого хлопчину, який втратив багато крові. В місцевому банку крові потрібного резусу не було, а він співпав з моїм… Ось так Клара Олександрівна врятувала іще одне життя.
У тілі середньостатистичної дорослої людини циркулює близько п’яти літрів крові. Клітини, які в ній містяться, доставляють життєво необхідні речовини до органів людини та захищають організм від небезпечних інфекцій. Втративши багато цієї рідкої тканини, людина може загинути — якщо хтось не поділиться з нею «кровним» запасом. Щодня тисячі хворих «зависають» між життям та смертю в очікуванні порції чужої плазми, тромбоцитів, еритроцитів чи білків. Якщо таким па-цієнтам не надати допомогу вчасно, вони можуть померти. Це люди, які потрапили в аварію чи постраждали від пожежі, пацієнти, які прибули на пересадку нирки чи на операцію кишечника, жінки, яким роблять кесарів розтин тощо. Втім коло нужденних, які потребують переливання, не обмежується па-цієнтами з великою втратою крові. Існує ціла низка захворювань, які неможливо вилікувати без систематичного переливання крові та її компонентів. Йдеться про найважчі гематологічні захворювання — гемофілію, рак крові, анемію, захворювання імунної системи. Лікування цих захворювань може тривати роками, і без вливання спеціальних препаратів, виготовлених із крові, такі пацієнти приречені на смерть.
Серед хвороб, які успішно лікуються за допомогою донорської крові, одне з головних місць займають онкологічні хвороби, тобто рак. Основним методом лікування є оперативне втручання з подальшою хіміотерапією та променевою терапією. Після проходження такого лікування, кістковий мозок перестає виробляти клітини крові, особливо тромбоцити та еритроцити, тому хворі потребують регулярних переливань крові та її компонентів. Якщо вчасно не поповнити донорською кров’ю нестачу еритроцитів, органи і тканини потерпають від кисневого голодування і в результаті порушується функціонування всього організму. А нестача тромбоцитів викликає тяжкі кровотечі, які загрожують життю людини. Тому ситуація онкохворих особлива, буває, що за рік перебування в лікарні їм роблять до 80 переливань. Але проблема в тому, що здача крові для донора обмежена, тому потрібно, щоб на одного хворого був досить великий резерв донорів. Варто зазначити,що дитячий рак абсолютно не схожий на рак у дорослих. Дітей лікують по-іншому і результати лікування набагато кращі, ніж у дорослих. Хоча дитячий рак може виникнути раптово, без жодних ранніх симптомів, але у дітей більше шансів на одужання, ніж у дорослих. На шляху до подолання хвороби залишаються дві проблеми – надвисокі ціни на ліки та відсутність донорів крові.
Катастрофічний дефіцит донорської крові, який спостерігається в Україні, значною мірою зумовлений відсутністю у більшості громадян елементарних знань щодо порядку здавання крові.
Якщо Ви бажаєте здати кров вперше, маєте знати, що процедура медичного обстеження донорів доволі проста. Перш за все, взяття крові у донора можливе, якщо його здоров’ю не буде заподіяно шкоди. Перед медичним оглядом Ви маєте ознайомитися з освітніми матеріалами та заповнити анкету, даючи відповіді на поставлені у ній запитання та завірити їх своїм підписом. Ця інформація надається закладу переливання крові при кожній здачі крові. Потім вас оглядає кваліфікований лікар, який ознайомлюється з вашою медичною карткою і визначає обсяг крові (або кількість плазми чи клітин крові), що вилучається. Кількість регулярної здачі крові на рік у чоловіків — не більше 5, у жінок — не більше 4, після чого інтервал складає 3 місяці.
Якщо при огляді будуть виявлені абсолютні протипоказання до донорства, то в медичній документації відображається причина відводу від донорства або зняття з обліку та надаються пояснення донору. Забір крові проводиться інструментом разового використання. Подальше обстеження взятої донорської крові проводиться в лабораторії закладу переливання крові.
Часто виникає запитання, для чого потрібно кожного разу заповнювати анкети перед здаванням крові. Це пов’язано з тим, що майбутній донор повинен максимально чесно відповісти на питання анкети, що стосуються його здоров’я, самопочуття і перенесених захворювань. Від щирості донора залежить як його здоров’я, так і здоров’я людини, якій буде перелита його кров.
Плазма крові зазвичай зберігається в замороженому стані протягом двох років. Еритроцити зберігаються в холодильнику максимум 42 дні. Тромбоцити можна тримати при кімнатній температурі, але їхня максимальна активність — усього 5 днів. Тому запасів тромбоцитів зробити практично неможливо. Але найважче лікарям доводиться з лейкоцитами (точніше, їхнім різновидом — гранулоцитами). Ці клітини, які використовуються для боротьби з інфекцією, треба перелити протягом 24 годин після кровоздачі — через добу вони втрачають свої властивості.
Склалося так, що життя хворих, здоров’я і майбутнє залежить від нас з Вами, а саме від вчасно отриманої донорської крові. Спільними зусиллями ми можемо допомогти їм у важкій боротьбі з недугами. І це дуже просто – стати донором. Прочитавши чи переглянувши по телебаченню історії про страшні випадки, які трапляються з людьми ми завжди сподіваємося, що такі негаразди нас обійдуть стороною, що нас «це» не стосується. Та всі ми у Бога рівні і ніхто не знає, яке майбутнє на нас чекає завтра. Буденність поглинає нас і ми не замислюємось над тим, що кожен з нас бодай раз ставши донором, може врятувати дорогоцінне життя людини.