А ЗОРІ ТУТ ТИХІ
Сучасна «кислотна» музика виїдала усі мізки, заставляючи їх пульсувати з шаленою швидкістю. Ще мить і голова обіцяла вибухнути під дією незрозумілих наборів звуків, які нинішня молодь гордо називає музикою. Дискотека набирала обертів.
Килинка і Хельга сиділи на самій крайній лавочці під каштанами поблизу районного будинку культури. Світло від вуличних ліхтарів сюди ледь сягало, а тому вони знаходилися майже під покровом ночі. Декілька разів їм довелось «відшивати» компанії малолітніх залицяльників, які усе норовили познайомитися з «такими красивими кралями» (і де тільки ця шпана таких слів набралася?) і зараз вони відверто нудьгували.
– Знаєш, Хельго, як тільки він з’явиться вважай, що на одного інформатора у тебе стало менше. Я його приб’ю. Уже цілу годину його чекаємо, наражаючи свій мозок на небезпеку бути розплавленим від цієї молодіжної му-зз-ики… А може він взагалі забив на усе?
– ... Читати далі »