Від видатної поетеси сучастності на замовлення 13.

Планета Ружин. Наш маленький світ. Події розгорталися у ньому
Назад аж кільканадцять днів чи літ, ніхто не рахував, не хтів.
Де Роставиця свої руки простягла, де плачуть верби понад берегами
Уже розсіялась ранкова сіра мгла, туди поринем у сій казці з вами.
Коло води, під гіллями верби п’янюче тіло зранку вже лежало.
Лиш було чути, як воно хропить. Ой бо, уже хропіти перестало!
То ж Хрін! Всі знали Хріна-чувака. Микула-богатир його прапредок.
Кров богатирська в венах юнака дала йому і розум, й долю з медом.
Він розважався на увесь розмах: сто грам, цигарка і дівок не в міру.
Веселу душу видно по очах, ще легко входив до людей в довіру.
Ото ж бо зранку очі розтулив, ... Читати далі »