У 60-х районка часто проводила збори із сількорівським активом і редакторами стінних та багатотиражних газет. На них будь-хто з бажаючих міг висловити свої пропозиції для поліпшення співпраці «Соціалістичного села» і зі стінгазетами та багатотиражками. Так на одному із таких зібрань «сількор П.Гладишко у своєму виступі висловив думку про те, щоб при редакції районної газети «Соціалістичне село» створити позаштатний відділ культури і шкіл… Велику користь дало б проведення редакцією кущових читацьких конференцій і нарад. На них сількори і редактори багатотиражних газет могли б ділитися досвідом своєї роботи…» («Соціалістичне село» від 7 травня 1960 року). А ще у 1965 році до 48 роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції районка оголосила конкурс на кращу кореспонденцію, статтю, нарис, оповідання, фейлетон, гумореску, фото. Майже у кожній газеті під рубрикою «Наш конкурс» друкувалися матеріали. За наслідками конкурсу журі редакції першу премію присудило колгоспниці артілі імені Дзержинського Поліні Ходаківській за нарис «Син». «…Другі премії присуджено т.Кащуку за новелу «Сусіди», т.Слюсарю за гумореску «На вечорницях у тітки Федори». Треті премії визначено т.Герасимчуку за гумореску «Артезіанський колодязь», т.Качурі за оповідання «Імена на березах». Надруковані в газеті матеріали «Капітан не помилився» та ряд інших відзначено підвищеними гонорарами» («Радянське село» від 4 грудня 1965 року).
А ще у 60-х в ланці комуністичної праці Галини Полонець з вербівського колгоспу імені Ленінського комсомолу працівники Київської студії хронікально-документальних фільмів проводили кінозйомки. «Позавчора зняті кадри на кукурудзяній плантації, де члени ланки Галини Полонець діляться досвідом вирощування качанистої… Будуть зняті кадри, на яких показуватиметься, як ланка вивозить на поля органічні добрива, готує ґрунт до посіву, а також як члени комуністичної ланки відпочивають після трудового дня, проводять своє дозвілля», – пише І.Корзун. А в 1966 році («Радянське село» від 17 листопада) була надрукована замітка про нашого земляка, який знявся в фільмі «Війна і мир». «… На екранах вони побачать Василя Прокоповича Богуша із села Заріччя… Один із молодих воїнів – наш щасливий земляк».
Частенько в район приїжджали з гастролями артисти з області. Так «колгоспники, робітники, трудова інтелігенція проглянули п’єси «Тиха українська ніч», «Надхмарний замок», «Сьогодні й завжди» Житомирського обласного музично-драматичного театру. …Трудящим райцентру колектив театру показав п’єси Г.Мазіна «Сьогодні й завжди», і білоруського драматурга Г.Стефанського «Нечиста сила». Неодноразово проводилися зустрічі з письменниками та поетами. Так у січні 1961 року у районному Будинку культури відбулася читацька конференція із Арсеном Олексійовичем Іщуком – автором роману «Вербівчани» та письменником Олексою Єлісейовичем Зосенком. Тоді на зустріч прийшло понад 400 чоловік («Соціалістичне село», 19 січня 1961 р.). А ще кожного року в районі проводилися фестивалі сільськогосподарських фільмів та досить часто трудящі мали змогу брати участь у літературних вечорах. «В читальному залі районної бібліотеки відбувся літературний вечір присвячений пам’яті Т.Г.Шевченка. З лекцією «Великий український поет, революціонер – демократ Т.Г.Шевченко» виступила вчителька Ружинської середньої школи М.М.Руденко» («Соціалістичне село», 28 березня 1961 року). Та досить часто концерти організовували самі селяни. Так «до дня 48-их роковин Жовтня маленькі жителі села Шпичинці підготували для своїх батьків подарунок-концерт. …На сцені сільського клубу виступили діти старшої групи дитячих ясел: чотирьохрічний Володя Бровко, п’ятирічна Катя Підручна, шестирічні Вітя Бровко, Оля Оверчук, Віра Гнатюк та інші».
Саме в 60-тих «в районі стають до ладу нові електростанції, агрегати тощо. Днями завершено монтування крупорушки «Українка КМУ-1» у Вчорайшенському харчокомбінаті», – пише В.Брунь. А з 20 вересня 1960 в експлуатацію ввели млин у Ружинському харчокомбінаті, який приймав зерно для переробки від усіх жителів району, а також колгоспів, радгоспів тощо. А в 1965 році «у бистрицькому колгоспі почала працювати нова автоматична телефонна станція на 40 номерів» («Радянське село» від 7 жовтня 1965 року).
Неодноразово наших трударів відзначали і в області. Із 23 нагороджених молодих свинарок, 10 комсомольців із нашого району. «… Грамоту і дипломи вручено Марії Ставничій з бурякорадгоспу, Галині Проценко з верхівнянської артілі «Перша семирічка» та всім десяти ентузіастам» («Соціалістичне село» від 27 квітня 1961 р.). За досягнуті успіхи в піднесенні сільськогосподарського виробництва рада Виставки досягнень народного господарства нагородила «великою срібною медаллю і цінним подарунком… голову білилівського колгоспу «Комунар» т.Вишнівського. Агроном цієї артілі т.Каплун і секретар парткому т.Малахівський нагородженні бронзовими медалями і цінними подарунками. Удостоєний срібної медалі ВДНГ бригадир комплексної бригади артілі імені Кірова, с.Дерганівка, т.Досавлюк» («Соціалістичне село» від 29 квітня 1961 р.). А в 1969 році звання і значок «Заслуженого механізатора УРСР» ІІІ розряду отримав один із найкращих шоферів райоб’єднання «Сільгосптехніки – Микола Леонтійович Крохмал» («Радянське село» від 23 грудня 1969 року).
Аліна Зінькова,