09:47 Новорічні посиденьки в Зарудинцях | |
У народі кажуть: як Новий рік зустрінеш, таким він і буде, так із ним і попрощаєшся. Традиційно в Новий рік прийнято дарувати своїм близьким щось особливе. Подарунок не завжди повинен бути матеріальним. Потішити можна усмішкою, добрим словом і вже цим зробити людину щасливою. Добро, яке здатна творити людина, варте великого скарбу. Ось такими добрими, щирими були «Новорічні посиденьки» в Зарудинецькій загальноосвітній школі I-III ступенів 8 січня 2011 року. У цей день до затишної школи завітало немало гостей. Зібрались вони на гостину, яку організував голова Ружинського польського культурного товариства ім. Е.Маліновського пан Войцех Ґабріельські. Святково прикрашена зала, сяюча вогнями ялинка, колядки українською та польською мовами – так зустрічали гостей цього дня у школі. На гостину цілими родинами: від найстаршого до наймолодшого. Це родини Уздівських, Кравчинських, Хоцянівських. Голова Товариства пан Войцех Ґабріельські привітав усіх присутніх з Новим роком та Різдвом Христовим, побажав усім щастя, здоров’я, щоб віра в серці кожного засяяла, щоб Матір Божа з небес усіх благословила в цьому році на добро, на щасливе життя. Далі пан Ґабріельські розповів про роботу польського товариства за минулий рік, наголосивши, що учні нашої школи мають можливість вивчати польську мову, дізнаватись багато цікавого про Польщу, її історію, традиції та побут. Також він підкреслив, що нагородою для тих, хто вивчав мову, була цікава поїздка під час останніх канікул до Одеси та Умані. Ця подорож для дітей була безкоштовною, оскільки спонсором виступило польське товариство. Також у нашу школу, завдяки старанням голови товариства, були закуплені стільці, стіл та класна дошка у кабінет, де проводяться заняття з польської мови. Пан Войцех подякував дирекції школи в особі Н.Л.Більської та заступника з навчальної частини М.В.Горох за допомогу в організації свята і завірив, що надалі продовжуватиме співпрацю з учительським та учнівським колективами, а також спільнотою села Зарудинці. А далі були взаємні побажання, обмін привітальними словами, щирі обійми, спів колядок і, по-справжньому, щедре частування. Цей добрий жест голови товариства особливо сподобався дітлахам, яких було багато на святі, та й дорослі із задоволенням смакували різноманітними канапками, тістечками, смачною кавою та запашним чаєм. Все це, доповнювалось щирою дружньою бесідою, сміхом, співом. Святом задоволені були всі. Про це, навіть, не потрібно було запитувати, адже про це говорили обличчя. Вираз задоволення, блиск в очах, посмішки, говорили більше, ніж прості слова вдячності. Свято закінчилося, але не закінчилося бажання творити добро. Ще одна людина в нашому селі чекала на зустріч з головою товариства, чекала свята. На жаль, вона не змогла бути присутньою на святі за станом здоров’я. Але ця людина надзвичайно нелегкої долі, справжня католичка, яка все своє життя добивалась того, щоб у Ружині був відбудований костел Тіла і Крові Господніх і яка була присутня під час церемонії його відкриття. Жінка сповнена енергії, ентузіазму, людина, у якої варто повчитися бажанню не просто жити, а жити на повні груди. Це найстарша жителька нашого села пані Регіна Грущинська, яка відсвяткувала свій 93 ювілей. Саме її завітав привітати із Новим роком голова Товариства. І знову теплі привітні посмішки, радість спілкування, а далі - колядки у виконанні пані Регіни, веселі, сповнені почуттів радості до гостей та радощів життя. Рік Новий вступив в свої права. Життя триває. Справи, турботи, проблеми. Все, як завжди в житті. Та відчуття свята залишається у наших душах, наших серцях. І так хочеться подякувати за це відчуття тим, хто причетний до нього. Також разом з пані Регіною, дирекцією школи та від імені всіх, хто був на «Посиденьках» у Зарудинцях, бажаєму пану Войцеху Ґабріельські – голові товариства, секретарю товариства пані Ірині Зінчук та її чоловіку Олексію Зінчуку, які допомагали у проведенні цієї зустрічі. Нових звершень, удачі, щасливої долі та щирих, привітних людей на їхньому шляху. Дай вам Боже на землі ще багато світлих днів і щасливих років. Тетяна БАБІЙЧУК
| |
|
Всього коментарів: 0 | |