Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Платниками земельного податку є власники земельних діля-
нок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Власники та користувачі земельних ділянок для обслуговування житлового будинку, для ведення дачного садівництва, для ведення гаражного будівництва, для ведення городництва та фізичні особи, які викупили приміщення нежитлового фонду, сплачують земельний податок, а за земельні ділянки, надані їм райдержадміністрацією, – орендну плату.
Згідно статті 13 вищевказаного Закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати – договір оренди.
Відповідно до частини 2 статті 12 даного Закону застосовується пільга щодо плати за земельні ділянки, в межах граничних норм, встановлених частиною 1 статті 121 Земельного Кодексу для таких категорій громадян:
інваліди І та ІІ груп;
громадяни, які виховують 3 і більше дітей;
громадяни, члени сімей яких проходять строкову військову службу;
пенсіонери, а також інші особи, які користуються пільгами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
громадяни, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (І та ІІ категорії).
Встановлено граничні розміри земельних ділянок, власники та користувачі яких мають право на пільги:
а) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розмір земельної ділянки повинен бути не більш: у сільських населених пунктах – 0,25 га, у селищах – 0,15 га;
б) для індивідуального дачного будівництва – 0,10 га;
в) для будівництва індивідуальних дачних гаражів – 0,01 га;
г) для ведення особистого селянського господарства – 2,0 га;
д) для ведення садівництва – 0,12 га;
е) для ведення фермерського господарства – у розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільгосппідприємств, розташованих на території сільської (селищної) ради, де знаходиться фермерське господарство.
Для отримання пільг згаданим категоріям громадян необхідно подати до органів місцевого самоврядування копії документів, що підтверджують ту чи іншу пільгу.
Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня та до 15 листопада.
Надміру сплачені суми податку підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються до сплати податку на наступний рік.
Згідно з вимогами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несвоєчасну сплату податку нараховується пеня та штраф.
Також повідомляємо, що несплата земельного податку та орендної плати за землю державної або комунальної власності громадянами протягом року вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Раїса НИЧИПОРУК