Швидко плине мій час…

Швидко плине мій час. Хто зна скільки ще жити лишилось… 
І не знає ніхто, чи багато ще встигну зробить…
Щоб не марно прожити життя часто Богу молилась,
Щоб устигла зростити, писати, радіти й любить.

Щоби виростить сина, щоб наставить на вірну дорогу,
Щоб химерних шляхів не шукав він собі у житті.
Щоб не знались йому ані труднощі, ані тривоги,
Щоб складалось усе якнайкраще в його майбутті.

Щоб писались вірші, щоб були і натхнення й наснаги,
Між рядків їх щоб доля жіноча гуляла моя.
Щоб було від людей і подяка, і трохи поваги,
Щоб в історії світу десь було і моє ім’я.

Щоб раділа душа, що живу і щоб серденко билось,
Щоби било життя кришталевим джерельним ключем.
Швидко плине мій час… Хто зна скільки ще жити лишилось…
І у світі людей щоб зустріть якнайменше нікчем.
Олександра Свєтлова