Таким чином, слід отримати в суді, який ухвалив рішення про стягнення аліментів, виконавчий лист, який відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» повинен містити, зокрема: назву документа, дату видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дату і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; прізвище, ім’я та по батькові стягувача і боржника, їх місце проживання, індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб – платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які іденти-фікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо. Крім того, виконавчий лист повинен містити резолютивну частину рішення, дату набрання чинності рішенням та строк пред’явлення виконавчого документа до виконання. Цей документ підписується уповноваженою посадовою особою і скріплюється печаткою.
Так, в разі коли виконавчий документ відповідає зазначеним вимогам та пред’являється до відділу державної виконавчої служби за місцем та підвідомчістю виконання рішення, державний виконавець повинен його прийняти та відкрити виконавче провадження.
При виконанні рішення суду за місцем роботи боржника державним виконавцем виноситься та направляється до підприємства, установи чи організації, де працює боржник, розпорядження, в якому головному бухгалтеру пропонується проводити щомісячні утримання у визначеному розмірі із заробітку боржника після відрахування всіх податків, а також вказується строк, протягом якого необхідно проводити ці утримання. У разі наявності заборгованості з виплати аліментів, головному бухгалтеру також вказується на стягнення цієї заборгованості.
Платник аліментів повинен негайно повідомити державному виконавцю про зміну місця роботи чи проживання, а також про інші доходи. У разі неповідомлення з неповажної причини зазначених відомостей на винних у цьому посадових осіб і громадян, у тому числі й на платника аліментів, може бути накладено штраф.
Після закінчення передбаченого законом строку для стягнення аліментів власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, який провадив стягнення, повертає виконавчий документ до органу державної виконавчої служби з відміткою щодо повного перерахування стягувачу утриманих сум аліментів.
Так згідно ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього кодексу (ст.184 Кодексу передбачає визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі).
Прожитковий мінімум для дітей відповідного віку на 2010 рік встановлено Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»
Статтею 1 даного Закону встановлено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить з 1 січня 2010 року — 755 грн., з 1 квітня —767 грн., з 1 липня — 771 грн., з 1 жовтня — 787 грн., з 1 грудня — 799 грн., а для дітей віком від 6 до 18 років становить з 1 січня 2010 року — 901 грн., з 1 квітня — 917 грн., з 1 липня — 921 грн., з 1 жовтня — 941 грн., з 1 грудня — 957 грн.
Таким чином, у випадку, якщо боржник не працює, сума аліментів, яку він має сплачувати щомісячно на одну дитину, не може бути меншою, для дітей віком до 6 років:
з 1 січня 2010 року — 226,5 грн. (30% від 755грн.),
з 1 квітня — 230,1 грн. (30% від 767грн.),
з 1 липня — 231,3 грн. (30% від 771грн.),
з 1 жовтня — 236,1 грн. (30% від 787 грн.),
з 1 грудня — 239,7 грн. (30% від 799 грн.).
Для дітей віком від 6 до 18 років:
з 1 січня 2010 року — 270,3 грн. (30% від 901 грн.),
з 1 квітня — 275,1 грн. (30% від 917 грн.),
з 1 липня — 276,3 грн. (30% від 921 грн.),
з 1 жовтня — 282,3 грн. (30% від 941 грн.),
з 1 грудня — 287,1 грн. (30% від 957 грн.).
Звертаємо особливу увагу боржників щодо щомісячного пред’явлення відповідного документа (квитанції) про сплату аліментів у відділ ДВС.
У випадку, якщо проведеними виконавчими діями місце проживання та місце роботи боржника не вдалось встановити, то державний виконавець порушує перед судом питання про розшук боржника через органи внутрішніх справ.
Законом України «Про виконавче провадження» також встановлені умови звернення стягнення на майно боржника. Так, у разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців поспіль і якщо він не працює і не одержує дохід, то стягнення звертається на майно боржника.
Крім того, у разі злісного ухилення боржника від сплати аліментів, за заявою стягувача, державний виконавець має право направити до правоохоронних органів подання про порушення відносно боржника кримінальної справи за ст.164 Кримінального кодексу України.