У червні нинішнього року районна газета відзначатиме ювілей – 80 років від виходу свого першого номера. Багато це, чи мало? Питання риторичне. У світогляді існування людства – мить. У розрізі людського життя – не одне покоління, яке зростало, проходило становлення та формування світогляду спільно з газетою.

У буремні 30-ті роки минулого століття, в часи колективізації, голоду та репресій, розбудови соціалістичного суспільства районна газета пройшла з жителями району складний шлях. Не легким він був і для колективу редакції. До останніх днів перед окупацією району німецькими загарбниками, ще у липні 1941 року виходило «Соціалістичне село». Під час окупації населення району отримувало інформацію із листівок, прокламацій. Відразу після звільнення Ружинщини у перших числах лютого 1944 року районка відновила вихід. Зі шпальт газети, яка друкувалась різним форматом на будь-якому папері, читачі дізнавались про ситуацію на фронтах Великої Вітчизняної. Газета розповідала про звитяжну працю жінок та дітей на відбудові народного господарства.

У повоєнні роки газета виходила двічі, тричі на тиждень. А під час польових робіт журналісти випускали щоденні «блискавки», інформуючи жителів району про хід збиральної кампанії.

Упродовж восьми десятиліть районка порушує актуальні питання життєдіяльності громад. У 40-60–ті роки минулого століття на шпальтах газети зустрічаємо матеріали актуальні і понині: «Перетворимо Ружин у зразковий райцентр» (10 квітня 1949 року), «Привести в порядок шляхи» (7 червня 1959 року), «Заходи по сінозаготівлі» (червень 1969 року) та інші. Тобто, громаду турбували ті ж питання, що і нині.

Писала газета про людей праці, тепер продовжує літопис звитяги їхніх дітей та онуків.

Пройдуть роки, десятиріччя, а ми, наші діти та онуки, наступні покоління повертатимуться до цих пожовклих сторінок, які творили Петро Вовк (один із перших членів Спілки журналістів СРСР), Іван Гладишко, Іван Романчук, Борис Примачок, Анатолій Кащук, Валентин Гродовський, Володимир Гаврилюк, Петро Таран, Віталій Жарський, Петро Новіцький, Микола Онофрійчук, Ян Козельський, Борис Остапенко та інші.

У різні періоди очолювали редакцію досвідчені фахівці, педагоги, які навчали журналістської майстерності не одне покоління журналістів: Петро Таран, Олександр Митюк, Анатолій Бондаренко, Франц Грозовський, Катерина Грозовська. Кожен з них залишив у історії газети яскравий слід.

Напередодні ювілею колектив редакції сповнений творчих задумів та планів. У перспективі не тільки зміна обличчя газети, а й ціла низка різноманітних заходів, спрямованих на благодійність, підтримку творчої молоді. Завдяки активності наших читачів у нинішньому році значно зріс наклад газети, що свідчить про її популярність серед жителів району. Колектив редакції щиро вдячний Вам, наші дорогі читачі. Адже наша праця не даремна. Свідченням цьому Ваші листи та відгуки на публікації.

Працівники редакції сповнені наснаги творити історію Ружинщини спільно з поціновувачами районки.

Звертаюсь до ветеранів. Запрошуємо Вас до співпраці, адже на сторінках газети Ви можете розповісти нащадкам про історію рідного краю, славетних земляків, які гідно представляли та представляють Ружинщину за її межами.

Молодше покоління має можливість висловитись не тільки щодо власного майбутнього, а й окреслити особисте бачення розвитку району та усієї держави. Двері редакції завжди відчинені для Вас.

Історія – не тільки сторінки підручників. Ми самі творці історії. Тож наше прагнення – донести до нащадків відомості про творців історії сучасності.

З повагою,

Василь КАЩУК