Головна » 2010 » Вересень » 8 » Увага! Конкурс «Твори добро»
22:18
Увага! Конкурс «Твори добро»
Шановні наші читачі, цією публікацією редакція газети «Ружинська земля» розпочинає конкурс на кращу розповідь про добру справу, яку вчинили Ви, Ваші друзі, знайомі, сусіди. Надсилайте листи з розповідями на нашу адресу: смт Ружин, вул.Бірюкова,2, редакція газети «Ружинська земля», або на електронну скриньку ruzhizem@ukr.net. Кращі Ваші листи ми надрукуємо на сторінках газети. Пам’ятайте: «Добро існує там, де його постійно творять».



Іноді в житті трапляються події, які так непомітно змінюють усталений роками побут, перетворюючи звичайний день у свято. Зовсім неочікувано у родині Олександра Леонідовича та Світлани Миколаївни Ткачуків із Заріччя таким радісним промінчиком стала поява у їхній господі звичайного лелеки, який згодом подарував їм найкоштовніший у світі подарунок.
– Понівечений, кволий і голодний птах впав біля річки. Дружина, коли знайшла його, не роздумуючи, принесла додому. Шкода було лелеки, адже так би і пропав він там на самоті, – розповідає Олександр Леонідович.
Тепер Афанаська (так назвали птаха господарі), гордовито проходжуючись подвір’ям, радує сусідську дітвору. А вони натомість частують його свіжозловленою рибкою. «Ніхто не залишився осторонь. Всі разом доглядали за лелекою, годували, лікували. А сусідська десятирічна Діана щодня, не шкодуючи свого часу, ловить для Афанаськи рибу та жабів, якими любить ласувати наш гурман», – розповідає чоловік.
І хоча рани у птаха уже загоїлися, та летіти йому вже нікуди, адже вся його родина покинула гніздо.
«Якось, – розповідає Діана, – до Афанаськи, коли він був ще хворий, приходила подруга. Так цікаво було спостерігати, коли вони, сплівшись крилами, стояли і дивилися один на одного, наче намагалися розгледіти в очах якусь таємницю». А зараз, коли залишився сам, Афанаська, сумуючи, частенько вдивляється в небо. Якось навіть зник був на два дні. Як виявилося згодом, він літав до того місця, де виріс, та, не заставши там нікого, повернувся до господи Ткачуків.
«Та й не з порожніми руками повернувся тоді Афанаська, – жартує господар. – Він тоді нам внука приніс – Ромчика».
Отак лелека Афанаська віддячив своїм рятівникам за врятоване життя.
Аліна ЗІНЬКОВА
Переглядів: 823 | Додав: zmya | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 4
4 kulunka  
0
biggrin biggrin biggrin Дякую за комплеман)))))

3 Kolega  
0
А то! Наша Аліна справжній молодець в написанні цікавих розповідей.

2 Лена  
0
Цікава розповідь.

1 Kolega  
0
Красива пара - друзі не розлий вода. Діана, ти молодець!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Міні-чат

100