Головна » 2010 » Березень » 19 » 23 березня — День працівників культури та аматорів народного мистецтва
21:12
23 березня — День працівників культури та аматорів народного мистецтва

Ілунає пісня на добро…

«Наша Люба співає», — часто можна почути захоплені слова ружинців на культурно-масових заходах, коли на сцені дарує насолоду від живої української пісні Любов Хитра. Своїми піснями Любов Пилипівна полонила серця жителів Ружинщини, а співчутливим, добрим ставленням заслужила повагу колег.

«Я з дитинства закохана в українську пісню», — так починає
оповідь про себе директорка районного будинку культури Любов Пилипівна Хитра. Родина батька Любові Пилипівни була співочою, а сам Пилип Федорович прекрасно виконував українські народні пісні. Можливо саме тому дитинство квітне у пам’яті Любові Пилипівни розмаїтим дивоцвітом українських пісень, і тому саме народна пісня посідає особливе місце у її серці.
Після закінчення неповної школи у рідній Березянці Люба продовжила навчання у середній школі с.Кривошиїнці Сквирського району. То були роки здобуття нових міцних знань, сповиті придорожнім споришем, який у спекотні дні дарує приємну насолоду ногам юних школярів, адже часто до школи доводилося добиратися пішки. Люба любила вчитися, пізнавати нове, багато читала. У дівчинки була мрія — стати вчителем, справжнім педагогом, як і її вчителі. Але життя завернуло її путівець до шкільної бібліотеки, де вона пропрацювала рік і змінила свої плани на майбутнє.
Коли Люба приїхала вступати до Житомирського училища культури на бібліотечне відділення, якась дивна сила змусила її подати документи до хорового відділення, і, склавши успішно іспити, вона стала студенткою. Як спрагла земля вбирає в себе краплі золотого дощу, так і юна студентка вбирала все те добре та вічне, чого навчали мудрі наставники училища культури. Практика в Ружинському будинку культури під чуйним та мудрим керів-ництвом парторга Галини Антонівни Мироненко подарувала юнці впевненість у тому, що свій життєвий шлях вона обрала правильно. А знайомство з Олексієм Івановичем Хитрим зігріло серце дівчини першими променями кохання. Молодята не стали баритися зі шлюбом і незабаром побралися.
По завершенні навчання Любов Пилипівна прийшла до Ружинського районного будинку культури і працює тут вже більше 30 років, з них вісім — директором. Активна людина, яка прагне чогось досягти в житті, зробити щось для людей, принести промінчик тепла і радості кожному своєму односельцю — такою завжди є Любов Пилипівна. Саме вона пише сценарії та готує всі культурно-масові заходи, які відбуваються за участі аматорів районної сцени. Щедро обдарована, вона водночас і сценарист, і режисер, і ведуча, і виконавиця, при цьому їй зовсім нескладно поєднувати в собі такі різні якості, адже це — її місце у житті, її призначення.
«Любов Пилипівна — здібний організатор, людина порядна і чуйна до підлеглих, — я кажу це не лише тому, що вона моя дружина, а це дійсно так», — каже про директорку районного будинку культури начальник відділу культури та туризму РДА та чоловік Любові Пилипівни Олексій Іванович Хитрий. І слова його підтверджує визнання праці Любові Пилипівни керівництвом району та області: вона неодноразово відзначена грамотами Міністерства культури і туризму, обласної держадміністрації, обласної ради, райдержадміністрації та районної ради.
За участі Любові Пилипівни народний самодіяльний ансамбль української пісні «Щербів» неодноразово брав участь у обласних, республіканських святах та фестивалях, зокрема Свято козацької слави, яке відбувалось у Берестечку та на острові Тягинка Херсонської області, у Луцьку та Рівному. У 2008 році тріо у складі Любові Хитрої, Галини Мартенюк та Людмили Козлюк зайняло третє місце у фестивалі «А льон цвіте» з нагоди 70-річчя Івана Сльоти, а в 2009 році народний самодіяльний ансамбль «Щербів» посів третє місце у творчому конкурсі «Мамина вишня», присвяченому Анатолію Пашкевичу.
Полонили ружинські артисти і серця польської публіки. Минулого року під час візиту до Польщі у гміні Улан-Майорат ружинський «Щербів» вразив місцеве населення не лише багатим національним убранням, а й багатством пісень: польська пісенна традиція не знає такого колоритного триголосся, чотириголосся, як українська народна пісня.
Звичайно, багато хотілося б Любові Пилипівні зробити для районного будинку культури. У планах на майбутнє — ремонт сцени, залу, відродження вокально-інструментального ансамблю будинку культури. Тому потрібні кошти, в тому числі на при-дбання інструментів, адже для ансамблю потрібна «жива» музика. Але директорка будинку культури не втрачає надії на здійснення цього задуму, адже багато ружинців переймаються проблемами культури, ружинські підприємці ніколи не відмовляють у допомозі. З костюмами завжди виручає Алла Сябрай, багато допомагають підприємці Лілія Кравчук, Галина Мироненко, Андрій Цехмейструк, Сергій Воронюк, Марія Данюк та інші, за що весь колектив районного будинку культури їм щиро вдячний.
Завжди сповнена нових планів, задумів, завжди у творчому пошуку — така Люба Пилипівна у роботі. А вдома вона повністю віддає себе родині. «Ми просто сільські люди, душа прагне працювати на землі, — щоб все родило, щоб все цвіло… Подивишся на цю красу — і жити хочеться», — посміхається своїм домашнім клопотам Любов Пилипівна. Вона — щаслива мама, яку доля обдарувала хорошими, порядними дітьми. Сьогодні старший Ярослав живе у Коростишеві, працює молодшим науковим співробітником у музеї, з дружиною Олександрою виховує сина Ярослава. «Ярослав Ярославович — то наша з чоловіком радість, наше сонечко», — розквітає на обличчі Люби Пилипівни та любов і ніжність, з якою бабусі і дідусі ставляться до своїх внуків. Молодший син Олексій — оператор кабельного телебачення, також мамина надія і опора.
Господа Любові Пилипівни від першого тепла і до морозів заквітчана казковим різнобарв’ям, і хоча найбільше ґаздиня любить польові квіти, в саду вирощує більше троянд — понад 40 кущів. «Троянди — моє хобі, а ромашки — це ніжний спомин про дитинство», — каже Любов Пилипівна.
«Найбільше ж я люблю, коли за родинним столом збирається вся моя сім’я», — таке тремтливо жіноче, сповнене любові материнське щастя приносить Любові Пилипівні прагнення жити і творити. А співоча родина дарує мамі насолоду від її улюбленої української пісні «В кінці греблі шумлять верби».
Людмила БУДКО

Переглядів: 1041 | Додав: zmya | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Міні-чат

100