До середини 1993 року в Україні діяла банківська система виконання державного бюджету, що перейшла у спадок від СРСР з його централізованою економікою та однорівневою банківською системою. Тогочасна практика касового виконання державного бюджету була розрахована на систему єдиного банку і не відповідала дворівневій банківській системі, яка почала формуватися в Україні.
Ситуація змінилася із запровадженням з 1 липня 1993 року нової системи касового виконання бюджету. Згідно із Указом Президента України від 18.06.1993 року «Про порядок виконання державного бюджету України» Національний банк за згодою Міністерства фінансів України запровадив з ІІ півріччя 1993 року єдину схему касового виконання бюджету.
Недосконалість системи управління коштами бюджету комерційними банками особливо виявилася в період економічної кризи, спаду виробництва, як наслідок – кризи платежів, що призвело до відсутності коштів на рахунках підприємств, організацій, бюджетних установ.
За таких умов постало питання оперативного управління бюджетними коштами, спрямування їх на першочергові со-ціально-економічні потреби, що можливо було здійснити лише через створення нової структури з налагодженим прозорим механізмом виконання державного бюджету. Тому 27 квітня 1995 року Указом Президента України за №335/95 було створене Державне казначейство України, а Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 року №590 затверджено Положення про Державне казначейство України та створені управління Державного казначейства в областях, м.Києві, м.Севастополі. Перший крок зроблено. Почалася трудомістка, багатопланова робота на ниві функціонування бюджетної системи України.
Було не легко у ті 90-ті роки – роки економічної кризи, особливо новоутвореній державній структурі.
За 15 років діяльності управління з метою вдосконалення бюджетного процесу пройшло кілька етапів:
– передача функцій бюджетних установ територіальним органам Державного казначейства. В цей період (кінець 1995 року – початок 1996 року) утворилася мережа територіальних органів Державного казначейства області;
– впровадження єдиного казначейського рахунку в національному банку України і закриття в банках всіх поточних рахунків установ, що фінансуються із державного бюджету; відкриття реєстраційних рахунків розпорядникам коштів в оганах Державного казначейства;
– переведення позабюджетних фондів розпорядників коштів на казначейське обслуговування;
– входження органів Державного казначейства в Систему електронних платежів НБУ щодо доходів і видатків.
– 19 березня 1996 року наказом УДК №20 призначено начальників райміськвідділень та визначено вважати 19 березня 1996 року Днем утворення управління Державного казначейства у Житомирській області.
З перших днів створення системи Держказначейства і до цього часу в управлінні працюють: Галина Петрівна Цехмейструк, Надія Іванівна Мельник, Світлана Миколаївна Пузир, Валентина Сергіївна Табачук. Лідія Михайлівна Панасюк, яка теж стояла біля витоків створення Держказначейства, уже вийшла на заслужений відпочинок.
Починали свою діяльність працівники управління у маленьких орендованих приміщеннях, які недостатньо забезпечували функціонування роботи. Проте з роками матеріально-технічна база зміцнювалася.
З моменту утворення казначейство удосконалювалося структурно і організаційно, уточнювалися і визначалися основні його функції в бюджетній системі України. На сьогодні казначейство є одним із основних суб’єктів фінансової системи країни, на який покладено функції оперативного управління бюджетними коштами. Таким чином, Державне казначейство України у своєму становленні подолало шлях від рутинного обліку і банківських операцій до консолідації всіх учасників бюджетного процесу в єдиному інформаційному просторі з перспективою участі в системі фінансового ринку й активної участі в оздоровленні економіки країни.
Сьогодні в управлінні Державного казначейства у Ружинському районі обслуговується більше 70 розпорядників та одержувачів бюджетних коштів державного та місцевих бюджетів, яким відкрито майже 1200 рахунків.
Якщо говорити про сучасне казначейство, то можна сміливо стверджувати, що казначейство сьогодні – це і державний касир, і державний бухгалтер, і державний контролер одночасно.
Про масштаби його діяльності свідчить лише той факт, що Державне казначейство України має взаємовідносини з усіма учасниками бюджетного процесу. Саме завдяки акумулюванню коштів у єдиному центрі – Держказначействі – є можливість забезпечити безперервне виконання державного та місцевих бюджетів за видатками, реалізувати наявні соціально-економічні завдання, допомагати іншим суб’єктам державного сектору, що в умовах кризи набуває все більшої актуальності.
Виконуючи завдання, покладені на казначейство щодо здійснення операцій з коштами державного та місцевих бюджетів, розрахунково-касового обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень під час зарахування надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, органи держказначейства забезпечують фінансову безпеку держави.
Однак, хотілося б на сьогоднішній день більше стабільності в роботі і менше змін в законодавчих, нормативних документах.
Галина Цехмейструк