Руйнувати завжди легше, ніж будувати. А збудоване легше зберегти, ніж потім відбудовувати зруйноване. Здавалося б, відома аксіома. Та в більшості випадків відбувається навпаки. Усе те, що будувалось, примножувалось роками-десятиліттями, не вберегли, розтрощили, порізали на брухт, порозтягували, а потім бідкаємось, що втратили майно. Ходимо, шукаємо допомоги, як після пожежі, шукаємо відро, щоб загасити полум’я.

Не так уже й давно Ружинський хлібзавод забезпечував різноманітною хлібобулочною продукцією, кондитерськими та ковбасними виробами весь район. Не було значних нарікань і щодо якості продукції. Жителі району мали власний хліб, ковбаси, печиво, макарони, напої, на підприємс-тві працювали люди. Згодом підприємство змінило форму власності. Завод перейшов у приватні руки. Відтоді і розпочалися проблеми з власним хлібом у районі. Господарі змінювались, допоки уже непрацюючий завод не повернувся у власність Ружинського райспоживтовариства. 

Якщо на той час ще якесь майно було на території підприємства, то з часом його не стало. Що могли, і хто міг, розтрощили, розтягнули. Частину вивезли попередні власники, частину розікрали. Тепер крайнього не знайдеш. Обладнання відсутнє, розбираються печі, у яких випікали хліб. Дві автівки, якими довозили продукцію у торгові точки, стоять на «вічному приколі». Немає уже двигунів, коліс. Ковбасний цех та цех з виготовлення напоїв придатні хіба що для зйомок бойовиків чи фільмів жахів, так само, як і територія підприємства, з її бур’янами, сміттям тощо.

 А нещодавно на заводі трапилась пожежа. Чи то дитячі пустощі з вогнем (територія не охороняється), чи навмисний підпал, щоб зменшити ціну підприємства при купівлі-продажу, невідомо. Добре, що люди, які мешкають поблизу, викликами пожежних, котрі оперативно ліквідували займання.

Та ніхто не впевнений, що подібне не станеться знову.

Пожежа сталася через відсутність охорони території хлібозаводу. Проте нинішні власники мають можливість утримувати охоронців. Адже здають в оренду приватним підприємцям два магазини та складські приміщення, які належать підприємству, і за які надходять кошти. Тож можливість є, але, напевно, відсутнє бажання зберегти майно.

Василь Кащук