На високій мажорній ноті завершує службову кар’єру начальник відділу організації виробництва, переробки та маркетингу сільськогосподарської продукціїї управління агропромислового розвитку Володимир Іванович Розломій. Він виходить на заслужений відпочинок. З цього приводу наш кореспондент Василь Копач взяв інтерв’ю.
— Володимире Івановичу, в цьому році вперше в історії Ружинського району є реальна можливість перетнути чотирьохтисячний рубіж по надоях молока від кожної корови. Розкажіть, будь ласка, нашим читачам з чого все розпочиналося?
— Коли я розпочинав свою трудову діяльність, а це було в середині 70-х років минулого століття, то з усіх показників у тваринницькій галузі район завжди мав показники нижчі середньообласних. В цілому за рік середньодобові надої в розрахунку на одну корову складали 1400–1600 кілограмів молока. Тоді перед працівниками галузі стояло завдання досягти двохтисячного рубежу. А мій попередник Олександр Євдокимович Ганношин протягом усього життя мріяв перетнути трьохтисячний рубіж. Ця мрія здійснилася лише у 1988 році.
Після цього довгих шістнадцять років ніякого зросту продуктивності молочного стада не було. Тільки у 2004 році, після проведеної певної роботи, починає зростати продуктивність молочного стада. І зараз у нас є реальна можливість отримати середньодобовий надій за 2009 рік в межах 4200 кілограмів молока від однієї корови.
— А чому так трапилось, чому не було розвинуто успіх 1988 року?
— Тому, що не було розроблено відповідної системи ведення галузі тваринництва: годівлі, утримання тварин, формування високопродуктивного стада тощо. Всі ці недоліки в основному нам вдалося усунути і як результат стан справ у тваринництві значно покращився. До речі, наш район за площею та населенням не такий уже і великий. Водночас у нас найвища розорюваність земель. І навіть за таких умов маємо високі надої молока, один з кращих показників валового виробництва м’яса в області.
— Протягом останніх років праця окремих керівників і спеціалістів неодноразово відзначалася обласною державною адміністрацією та головним управлінням агропромислового розвитку. Так, у 2007 році район був визнаний кращим з виробництва молока і м’яса і відповідно був нагороджений дипломами за зайняті перші місця. За рахунок чого вдалося досягти таких результатів?
— Завдяки самовідданій праці доярок, керівників та спеціалістів, всіх працівників тваринницької галузі. Нам вдалося змінити підходи до ведення тваринництва, зламати усталені стереотипи, місцеві традиції, які склалися протягом багатьох років у цій галузі, зокрема, годівлі тварин. Так раніше вважалося, що корові, як жуйній тварині концкорми практично не потрібні. Тому їм давали 1–2 кілограми відразу після отелу і то не завжди. В кращому випадку в раціон вводилась горохова дерть. Сьогодні в кращих господарствах району дійні корови отримують по 5-6 кілограмів концкормів. З них половина макухи. Вдалося переорієнтувати господарсва з посіву конюшини на більш врожайну люцерну, що позначилось на продуктивності худоби. Протягом останнього часу в раціонах годівлі тварин почали вводити макуху і сою, оскільки білок підкріплений вуглеводами дає відчутний результат. Зараз наша служба працює над тим, щоб на зимово-стійловий період заготовити не менше двадцяти центнерів кормових одиниць на одну умовну голову у звичайних сільгосппідприємствах і тридцять для провідних. Протягом останніх років ми змінили ставлення керівників та спеціалістів до проблеми вирощування ремонтного молодняка. Так, під час вирощування ремонтних теличок не звертали увагу на те, що від трьох до шести місяців в теличок інтенсивно розвивається молочна залоза. І якщо в цей період їх погано годувати, то в результаті отримуємо низькопродуктивні корови. Вагомі прирости надоїв молока маємо від штучного запліднення наших стад, внаслідок чого воно постійно поліпшується сім’ям високопродуктивних бугаїв-плідників. Також важливе значення має організація роздою, як свіжорозтелених корів, так і корів-первісток. Цей захід особливо важливий для корів-первісток, які в основному роздоюються у спеціально сформованих групах. Також на надої молока впливає оздоровлення ВРХ в оборах та літніх таборах. Сукупність усіх цих складових сьогодні дає нам право говорити про вищий рівень ведення галузі тваринництва у районі. І як результат спільної праці, в нинішньому році із дванадцяти сільгосппідприємств лише три не здолають трьохтисячний рубіж. Це ПСП імені Цюрупи, учгосп агроколеджу у Верхівні та СВК «Вчорайшенський». Разом з тим, в цьому році, є реальна можливість перетнути чотирьохтисячний рубіж в ДП АФ «Немиринецька», СВК «Ружинський» та ДП «Рогачівське». Мають можливість подолати п’ятитисячний рубіж: СФГ «Україна», ТОВ СП «НІБУЛОН», ДП «Ілліч Агро Умань», ТОВ «Новофастівське», а селянсько–фермерське господарство імені Мічуріна у цьому році може перетнути семитисячну межу.
— Як бачимо, результати вагомі, але що потрібно зробити для того щоб і в майбутньому утримати надої на такому високому рівні?
— На мою думку, не потрібно зупинятися на досягнутому. Чотири тисячі кілограмів — це надій вчорашнього дня, потрібно йти далі і в нас є великі резерви. Система ведення тваринництва, заходи з підвищення продуктивності праці розроблені і успішно впроваджуються в життя. Є розуміння керівників і спеціалістів сільгосппідприємств про доцільність і необхідність їх впровадження. На сьогоднішньому етапі необхідно більше уваги приділити селекційно-племінній роботі, зміцненню кормової бази тваринництва, зокрема, повноцінного забезпечення худоби такими високобілковими кормами як макуха та соя. Вважаю, що середньорайонні показники з надоїв молока за рік повинні сягати 5-6 тисяч кілограмів від однієї корови. Це реальні надої завтрашнього дня.
— Ви завершуєте свою службову кар’єру і успіхи говорять самі за себе. Розкажіть, будь ласка, коротко про свій трудовий шлях?
— Народився на Черкащині в селі Орловець, Городищенського району. В 1966 році закінчив десятирічку. Після закінчення з відзнакою Маслівського сільськогосподарського технікуму працював відділковим зоотехніком у радгоспі «Фастівський». Пізніше закінчив з відзнакою Білоцерківський сільськогосподарський інститут. Вчена рада надала мені право без відробітку вступити до аспірантури, але я вирішив працювати. З березня 1974 року працюю в управлінні сільського господарства – майже 36 років.
— Що б Ви побажали працівникам тваринницької галузі на майбутнє?
— Найперше міцного здоров’я, добробуту і злагоди в родинах, стабільності в житті і вагомих успіхів у праці. Адже тільки міцна економіка в сільському господарстві дозволить нам гідноо жити і сміливо дивитись в майбутнє.