Найкращі, найтепліші слова, якими лише можна охарактеризувати особистість, можна сказати про начальника відділення зв’язку с.Вчорайше Ольгу Миколаївну Пелих. Так про свою колегу відгукується начальник Ружинського відділення УД ППЗ «Укрпошта» Л.А.Оберемко. Щира, добра, мудра жінка, яка тридцять сім років присвятила праці у царині зв’язку, праці на благо людей – такою постає перед оточуючими Ольга Миколаївна.

Дівчинка з Мар’янівки Ружинського району, яка зростала у дружній родині простих трударів, Оля з дитинства прагнула бути корисною своїм односельцям, приносити радість у кожен дім та допомагати людям. Саме тому вона мріяла про професію медика, бачила себе у білому халаті медсестри і після закінчення Немиринецької школи хотіла вступати до Житомирського медучилища. Але…

Поки здобула середню освіту, зрозуміла, що її призначення в іншому. Тому після школи Ольга вступила до Житомирської школи ДТСААФ, де здобула спеціальність телеграфістки. За направленням у 1973 році дівчина приїхала до Ружинського відділення зв’язку, де чотири роки працювала телеграфісткою. У той час телеграф працював цілодобово, траплялося, протягом ночі отримували близько ста телеграм. Телеграфна станція налічувала 400 номерів. Це тепер, зауважують колишні працівники телеграфу, майже кожен має свій мобільний телефон, людину завжди можна знайти, де б вона не була. А тоді інформацію несли телеграми, щоб зв’язатися з рідними у віддаленій місцевості, замовляли телефонні переговори…

Телеграф – не просто слово для Ольги Миколаївни. Це – її перше місце роботи, її перше служіння людям, і, разом з тим, – місце, де вона зустріла свою долю, де ніжним трепетом зародилося в серці юнки кохання. Саме на роботі Ольга познайомилася із Валерієм Пелихом, який працював електромеханіком радіовузла зв’язку. Разом працювали, багато спілкувалися, а згодом стали подружжям.

Спочатку молодята жили на квартирі в Ружині, а коли Ольгу перевели на посаду заступника начальника Вчорайшенського відділення зв’язку, переїхали до Вчорайшого. Місцевий колгосп виділив молодому по-дружжю земельну ділянку під забудову. На цих восьми сотках Валерій Петрович та Ольга Миколаївна і побудували свій дім, влаштували побут, а згодом їх оселю наповнив веселий сміх дітей Романа й Алли.

У 1978 році Ольгу Миколаївну призначили начальником Вчорайшенського відділення зв’язку, а Валерій Петрович перейшов до управління газового господарства, працював над газифікацією населених пунктів району. Ольга Миколаївна вступила до Київського технікуму зв’язку, заочно здобула освіту. Сьогодні в очолюваному нею відділенні працює три листоноші, які обслуговують Вчорайше та Лісове. Ольга Миколаївна якісно виконує всі покладені на неї завдання, її шанують колеги, поважають всі поштовики району. Відділення, яке вона очолює, надає весь спектр послуг поштового зв’язку: передплата періодики, прийом різноманітних платежів від населення, електронні перекази та повідомлення, кур’єрська доставка, рекомендовані та цінні листи тощо. Пенсійні виплати, які йдуть через пошту, отримує 405 мешканців Вчорайшого та Лісового.

А поза роботою цілим світом для Ольги Миколаївни завжди були і будуть її коханий чоловік і діти. Маленькі Рома й Аллочка тулилися до матусі, а вона почувалася сильною, любимою, потрібною. Разом з Валерієм Петровичем Ольга Миколаївна виховувала своїх милих пташенят у повазі до старших, навчала добру, прищеплювала любов до праці. Сьогодні вони вже дорослі. Роман має свою сім’ю, та, на мамин жаль, живе в іншій країні – в Португалії, приїздить рідко – лише раз на два роки. Тоді радості рідних немає меж, адже до отчого дому син привозить внука. Давидко – то бабусина втіха, її сонечко. Частіше тішить рідних гостинами донька Алла, яка після закінчення Державного технологічного університету працює інженером-програмістом у Житомирській обласній лікарні. Хоч і не медик, як колись мріяла її мама, але все ж працює на благо людей у галузі медицини.

А Валерій Петрович для Ольги Миколаївни завжди був і є опорою, допомагає їй у всьому і підтримує. «Завдяки його наполегливій праці, – зазначає начальник Ружинського відділення УД ППЗ «Укрпошта» Людмила Артурівна Оберемко, – нам вдалося газифікувати приміщення всіх відділень зв’язку в районі».

Найбільше Ольга Миколаївна любить, коли за родинним столом збирається вся сім’я, кожен потішить матусю своїми здобутками, добрими новинами, а вона, як завжди, приготує улюблену страву свого коханого чоловіка – запечену духмяну птицю. І хоча більшу половину свого життя вона присвятила праці у царині зв’язку, найдорожчий зв’язок для неї – родинний. От і в день свого ювілею Ольга Миколаївна зустріне на порозі гостинного дому дорогих її серцю людей, частуватиме їх своїми «коронними» стравами, а вони вітатимуть найріднішу матусю з Днем народження, – святом усієї родини, адже саме мама є для них найвищим добром і найдорожчою людиною.

Людмила БУДКО