Щоранку о сьомій годині, у будні і свята, влітку і взимку Наталія Петрівна Ковальчук розпочинає свій робочий день. Вона працює на свинофермі СВК «Ружинський» доглядачкою на відгодівлі свиней. Робота не з легких, адже доводиться обслуговувати понад 400 свиней, яким потрібно приготувати корми відповідно до розписаних раціонів, що забезпечує інтенсивну відгодівлю. А ще треба почистити клітки, розтрусити підстилку, стежити за розвитком тварин, у складних випадках надати першу ветеринарну допомогу. Також необхідно дотримуватись санітарних вимог, на належному рівні підтримувати порядок.
Наталія Петрівна зі своїми обов’язка-
ми справляється успішно. Тому невипадково вже протягом п’ятнадцяти років поспіль працює на свинофермі і без неї не уявляє свого життя.
— З початку важко було, — згадує доглядачка, — я ніяк не могла звикнути до крику свиней та запаху аміаку. — Та згодом призвичаїлась і тепер дихання ферми, живий рух тварин, — стали невід’ємним повсякденним атрибутом мого життя. Важка фізична праця, робота з якою зріднилася, яку знаю і добре виконую — це частина душі, яку вклала у ферму протягом багатьох років життя. Все це стало близьким і рідним для мене. Тут працюють такі ж жінки – колеги по роботі, дружній колектив, який не покине людину в біді, а за потреби завжди прийде на допомогу. Та й керівництво господарства, спеціалісти середньої ланки до працьовитих людей ставляться з повагою. Все це допомагає трудитися з повною віддачею сил. Коли до моєї родини прийшло важке горе: за п’ять місяців померли мама і брат, думала, що не переживу. В одну мить моє життя втратило сенс. Мене охопив розпач, смуток оповив душу, щеміло серце, плакала зболена душа, в очах висохли сльози, здавалось, що зупинився світ. І тільки робота, трудовий колектив, моральна та матеріальна підтримка керівника господарства Олександра Феодосійовича Колібаби допомогли мені перенести це горе. Я цього ніколи не забуду.
— Надзвичайно сумлінна, працьовита, трудолюбива жінка, — підкреслює технік штучного осіменіння тварин Тетяна Миколаївна Остапчук. — Відповідально ставиться до роботи, товариська, її знають і поважають люди, користується заслуженим авторитетом у трудового колективу та керівництва сільгосппідприємства.
— Таких людей мало, — зазначає головний зоотехнік господарства Михайло Володимирович Федчук. — Відмінна трудівниця, добра дружина, чуйна мати. Все, що стосується роботи, виконує бездоганно. Ніколи не відмовляється від роботи, навіть якщо інколи доводиться працювати на інших ділянках. Вчасно виконує всі доручення спеціалістів тваринницької галузі, дорожить своїм робочим місцем.
І справді, Н.П.Ковальчук щоденно виконує значний обсяг робіт і не тільки на роботі, але й вдома, оскільки разом з чолові-ком Анатолієм Васильовичем утримують чимале підсобне господарство, зокрема, корову, свиней, гусей, качок, курей. До початку роботи Н.П.Ковальчук встигає попорати в хліві, обійти все, нагодувати, а ще потрібно зготувати сніданок, за дітьми приглянути, навести лад в оселі тощо. І так кожного дня, зранку і до пізнього вечора. І такий ритм життя, жорсткий розпорядок дня та чималі фізичні навантаження не лякають доглядачку, оскільки в неї, як і в більшості наших сільських жінок, є внутрішня потреба у праці. А тому на роботі і вдома трудиться на совість, не покладаючи рук, з хорошим настроєм, жіночим завзяттям та надією на успіх.
Загалом у СВК «Ружинський» утримується дві з половиною тисячі голів свиней. З початку року вже реалізовано понад 1400 центнерів свинини на суму майже два з половиною мільйона гривень. І в цьому загальному кошику вагомих здобутків СВК «Ружинський» є також часточка праці невтомної трудівниці Наталії Петрівни Ковальчук, оскільки середньодобові прирости групи свиней, яку вона обслуговує, складають 620 грамів.

Василь Копач