Шістдесят п’ять років тому наші діди і прадіди під свист куль, вибухи снарядів, під рясним, наче весняний дощ, обстрілом ворожих літаків, виборювали таку бажану для усіх Перемогу. Скільки їх тоді полягло на полі бою – достеменно не відомо. Та тільки крізь хмари пробивається весняне сонечко і зацвітають червоні, наче кров загиблих воїнів, тюльпани, ми вшановуємо пам’ять тих, хто не повернувся з війни, згадуємо тих, хто воював і відстоював у бою мирне майбутнє для своїх дітей і онуків, тих, чий подвиг назавжди залишиться в народній пам’яті.Урочистості, присвячені 65-річчю Великої Перемоги, відбулися і в Мар’янівці. І хоча у селі залишився лише один ветеран, до могили воїнам, загиблим під час визволення села з фашистського ярма, зійшлося мало не все село. 
Із річницею Перемоги всіх присутніх привітала сільський голова А.Ц.Зінькова. Панахиду за загиблими відслужив настоятель Дерганівської церкви Різдва Богородиці ієрей В’ячеслав.
– Це було не просто відвоювання території. Шістдесят п’ять років тому ми звільнилися і від релігії, яку нам нав’язували у той час. І якщо зараз запитати будь-кого, чи готовий він віддати своє життя за рідних, за сусіда, чи за незнайому людину, ви навряд чи почуєте відповідь одразу і навряд чи ця відповідь буде «так». А тоді вибору не було… Люди йшли на фронт і віддавали своє життя за ідею, адже всі вони мали одну мету – вони вірили в краще майбутнє. І своїм подвигом вони це довели. Вічна їм слава і Царство Небесне, – наголосив ієрей.
Піснями та віршами присутніх привітали Л.Кримовська, В.Поліщук та учениці Дерганівської школи.
– Ми маємо розповідати нашим дітям про подвиги ветеранів, адже саме тоді житиме український народ та процвітатиме українська культура. Дай Боже, щоб душа кожного, хто пережив ті страшні роки, не жевріла, а жила, – із вітальним словом звернувся директор Дерганівської школи О.О.Кравчук.
Ветерана І.І.Гарбуза привітав зі святом і колишній сільський голова В.С.Герасимчук, який подарував визволителю цінний подарунок, наданий керівником фермерського господарства «НІКАВАНА» О.М.Солоданюком.
Скільки їх полягло на чужині, скільки не повернулося додому, скільки не побачили своїх дітей і дружин, скільки молодих солдатів не зустріли такого омріяного і бажаного світанку Перемоги… Тисячі… Мільйони… Та саме завдяки їхній самовідданості і самопожертві сьогодні ми живемо у вільній та незалежній країні. Вічна слава вам, герої Великої Вітчизняної!