Керівники СФГ «Україна» А.М.Шокал та Бистрицької філії ТОВ СП «НІБУЛОН» І.В.Сорока, директор Бистрицької ЗОШ I-III ступенів Л.Ф.Коломієць, депутати сільської ради, жителі села прийшли на «круглий стіл» за участі голови райдержадміністрації Н.О.Туранської та заступника голови РДА О.В.Кирилюка.
Для бистричан болючим насьогодні є
питання утилізації неопізнаних мінеральних добрив та отрутохімікатів, які ще зберігаються у приміщенні хімскладу колишнього господарства, та й самого приміщення складу, яке розташоване в кількох десятках метрів від жилих дворів. Питання порушувалось неодноразово на засіданнях комісії районної ради з питань агропромислового комплексу, виділялись певні кошти на утилізацію. Але це питання порушувалось не тільки в Бистрику, а майже усіх сіл району. Як спадок від старої системи у кожному господарстві залишились споруди, які слугували складами для мінеральних добрив та отрутохімікатів, які у радянські часи текли «повноводною рікою» на лани сільгосппідприємств. Радянська система давно зруйнована, Україна справила власне повноліття, а приміщення хімскладів щоденно нагадують українцям про мільйони тонн хімічних речовин, які виливались, висипались на лани, а в багатьох випадках захоронювались безпосередньо біля складських приміщень. І ніхто достеменно не знає, яку загрозу вони несуть сьогодні людям. Тому й проблемне це питання для селян. І вирішити його на засіданнях комісії чи під час проведення «круглого столу» неможливо через те, що в Україні утилізувати рештки міндобрив чи отрутохімікатів можна лише на одному підприємстві, заплативши при цьому значні кошти, яких у господарствах і так не вистачає на найнеобхідніше. Для цього потрібно розробити державну програму з відповідним фінансуванням, на що уже неодноразово наголошували спеціалісти різних рівнів. Але… віз і нині там. Тому, напевне, ще довго доведеться людям збиратися, радитись, висловлювати різні пропозиції, та результат від цього буде «нульовим».
Стосовно бистрицького хімскладу, то власника у нього як такого і немає. Одна частина приміщення нібито належить СФГ «Україна», а інша – СВК «Бистрицький», але всі відмовляються від нього як від непотрібного баласту. Пайовики СФГ «Україна» дали згоду не включати приміщення хімскладу у майновий фонд. Як би там не було, а питання потрібно вирішити, зважаючи на прохання бистричан.
Директор Бистрицької школи Л.Ф.Коломієць зазначила, що на ремонт внутрішніх санвузлів у приміщенні навчального закладу зуміли зібрати більше дев’яти тисяч гривень за рахунок батьків та здачі металобрухту. Якщо санвузли ремонтуються, то проблему з ремонтом даху, який протікає, вирішити складніше. Хоча в цьому випадку надіються на допомогу місцевих сільгосптоваровиробників. Керівник філії «Бистрицька» ТОВ СП «НІБУЛОН» І.В.Сорока заявив, що господарство готове надати кошти, але у відсотковому співвідношені, у розмірі орендованих земельних паїв, що у Бистрику становить 45%. Тобто, «НІБУЛОН» готовий профінансувати 45% вартості ремонту даху.
Але, як зазначив заступник голови РДА О.В. Кирилюк, виготовлена документація на ремонт трьох навчальних закладів, у перелік яких входить і Бистрицька школа. Пакет документів направлений до Кабінету Міністрів для виділення коштів із держбюджету. Якщо ж ці кошти не надійдуть, ремонтуватимуть дах за рахунок коштів місцевого бюджету та коштів сільгосппідприємств, які розташовані на території громади.
У нинішньому році на сільську медицину у Бистрику витрачено 17 тисяч 160 гривень, зазначила сільський голова Т.О.Поліщук. Підведено гарячу воду, придбано кардіограф, інгалятор, медичні сумки, нові халати, медичні костюми. Виділені кошти на невідкладну допомогу. Сільську амбулаторію буде реорганізовано у медичний заклад сімейної медицини.
Дитячий навчальний заклад у Бистрику відвідує 24 дитини. У приміщенні тепло і затишно. Щоб дитсадок успішно функціонував, допомагають обидва господарства. Наразі постало питання заміни огорожі території дитячого закладу. Керівники обох господарств згодились надати посильну допомогу.
Обговорювали селяни з керівництвом ра-йону й інші наболілі питання. Зокрема, стосовно допомоги на дітей, яка не співпадає із цінами, облаштуванням криниць, вода у яких не придатна для вживання, як повідомили у райСЕС, забезпечення теплом сільського клубу.
Більшість питань, порушених на зустрічі вирішуються спільно сільською радою з керівниками сільгосппідприємств, за необхідності надає допомогу районна влада. Проте, питання, які вирішуються на державному рівні, залишаються без вирішення.
Василь КАЩУК