Чому одній людині дається все легко та просто, а інші виконують роботу, напружуючи всі сили, затрачуючи масу енергії? Коли людина потрапляє на «своє» робоче місце, то виграє і вона сама, найбільш повно розкриваючи свій особистий потенціал, і суспільство, отримуючи від працівника максимальну віддачу. Якщо ж вибір зроблено помилково, то для працівника це означає – невиправдані затрати сил, коштів і часу на здобуття «непідходящої» спеціальності, труднощі при працевлаштуванні і в процесі майбутньої роботи. А суспільство через такі прорахунки несе збитки від нераціонального використання коштів на професійне навчання та сприяє загостренню диспропорції на ринку праці.

Вибір учнем професії – один з перших самостійних кроків, які йому потрібно зробити в житті. Помилка у виборі майбутньої професії є неприпустимою, тому що її наслідки дають про себе знати протягом всього життя.
До найпоширеніших помилок, яких припускаються випускники шкіл під час вибору професії, треба віднести:
* ставлення до професії як до постійної, незмінної; застаріле уявлення про процес праці. В усі професії, перш за все робітничі, впроваджується складна техніка, підвищується культура праці. Практично в усіх сферах діяльності використовуються новітні інформаційні технології;
* розмежування професій на «погані» і «хороші», «модні» чи «немодні». Престижність професій повинна враховуватися, але тільки після визначення учнем своїх інтересів і здібностей. Про те, якщо учень має здібності до будь-якого виду діяльності, то розвинути їх можна найбільшою мірою працюючи саме в цій сфері. Адже не дарма кажуть, що: «Не місце красить людину, а людина місце». Можна здобути «модну» професію, яка не приносить задоволення, але бути нездатним виконувати основні професійні функції;
* вибір професії «за компанію», під впливом друзів. Багато хто з учнів вибирає професію та вступає до відповідного навчального закладу лише тому, що цю професію та навчальний заклад вибирає його товариш чи декілька друзів. Вони не усвідомлюють, яку помилку роблять, адже життя прийдеться прожити власне, а не чуже. У кожної людини – свій вибір, своє щастя;
* перенесення ставлення до людини – представника тієї чи іншої професії – на саму професію. Дуже часто гарне ставлення учня до людини викликає у нього бажання отримати таку ж професію, як і в цієї людини. Не треба вибирати професію тільки тому, що подобається людина, яка займається цієї діяльністю. Часто учні допускають помилки, коли намагаються отримати професію кумира: політика, журналіста, артиста, співака, спортсмена та ін;
* інтерес до зовнішньої сторони професії. Наприклад, з професією менеджера у багатьох учнів пов’язані образи гарного офісу, сучасних меблів, новітніх інформаційних технологій, можливість заробляти багато грошей. Але мало хто знає, що це – велика напруга, стреси, відрядження, переговори з різними людьми, ненормований робочий день. За легкістю, з якою актор створює на сцені художній образ, стоїть напружена праця;
* ототожнення професії з певним навчальним предметом. За кожною навчальною дисципліною стоїть велика кількість конкретних професій. Обираючи професію, потрібно враховувати, які реальні заняття і професії стоять за навчальним предметом. Професій існує значно більше, ніж шкільних предметів. Професії, звичайно, можуть бути асоційовані з декількома шкільними предметами. Освіта часто несе консервативний, теоретичний характер, а не практичний;
* незнання або недооцінка своїх фізичних особливостей та недоліків. Є багато професій, які мають певні вимоги до фізичного стану людини. Така робота може вплинути на стан здоров’я;
* небажання розібратися в своїх особистих якостях, мотивах вибору професії. Розібратися в собі учню можуть допомогти спеціалісти з профорієнтації, батьки та друзі, психологічні тести, статті з питань популярної психології;
* незнання основних дій, операцій та їх порядку у вирішенні завдання щодо вибору професії. Учень хоче вибрати професію, але діє скоріше хаотично, ніж енергійно. Зовнішня активність може призвести до негативного результату. Треба рекомендувати учню розробити свій план дій, необхідний для вибору професії: аналіз пропозицій на ринку освіти, попит на ринку праці, об’єктивна оцінка своїх здібностей, схильностей, знань та ін;
* небажання задуматися про перспективу розвитку суспільства. Часто учень орієнтується на сьогоднішній день, не обмірковує проблеми того суспільства, в якому збирається знайти своє місце;
* фатальність вибору. У будь-якій сфері діяльності відбувається зміна занять, посад по мірі росту кваліфікації людини. Найбільших успіхів, як правило, досягає той, хто пройшов початкові ступені. Учню треба враховувати, що потрібно буде підвищувати кваліфікацію, освоювати суміжні спеціальності. Не треба боятися, що вибір першої професії фатальним чином визначить всю долю людини. Зміна вибору, здобуття нової спеціальності зробить її цінним спеціа-лістом, потрібним у різних сферах діяльності;
* категоричність вибору: «чорно-білий» варіант уявлень про сутність професійної праці. Якщо професія учню подобається, то в ній все здається гарним, і – навпаки. Він не замислюється над тими сторонами, які не можна побачити з першого погляду. Але саме вони можуть складати основний зміст праці і не відповідати інтересам або здібностям учня;
* тиск батьків, вчителів або інших дорослих. Безумовно, потрібно враховувати думку більш досвідчених людей, які бажають добра. Але учню потрібно вирішувати самому, бо працювати за цією професією доведеться йому.
Валентина РУДЕНКО,
провідний спеціаліст Ружинського РЦЗ