Як часто вже у дорослому житті ми згадуємо ту ніжність та любов з якою ненька співала колискові в дитинстві, як допомагала зробити перший крок та як розповідала про труднощі дорослого життя. Мабуть кожен пам’ятає, як слізьми наповнювалися мамині очі, коли вона проводжала свою дитину в доросле самостійне життя. Та ніхто не бачив, як плачуть матері ночами, вимолюючи в Господа щасливої долі для своїх синів та дочок, як відчуває материнське серце біду, яка загрожує її кровиночкам та як чекає матусенька тих коротких зустрічей, коли всі з’їжаються у свята чи вихідні. Та значно більше хвилювань випадає на долю тієї жінки, яка зважилася народити та виховати не одну дитину.
Так багатодітна мама, яка віднедавна отримала ще й статус «матері-героїні» Лідія Гна-тівна Чернецька (нагороду доньці Лідії Гнатівни вручила голова райдержадміністрації Н.О.Туранська) разом із своїм чоловіком Петром Івановичем, народила та виховала два сини та три донечки. 
Лідія Гнатівна народилася 1923 року в Роставиці. Свою трудову стежину розпочала різноробочою в місцевому колгоспі «Правда». Її поважали в колективі та завжди прислухалися до мудрих та слушних порад жінки. Тому не даремно Лідію Гнатівну за багаторічну сумліну працю нагородили медаллю «Ветеран праці».
Гордістю для сім’ї Чернецьких стали і їхні діти, які ніколи не змушували батьків червоніти. Всі вони здобули омріяні професії, створили свої сім’ї, однак не забувають ні батьків, ні малої батьківщини. 
Так найстарша донечка Ніна у 1975 році закінчила Дальнорєчанське торгівельне училище. Пропрацювавши довгий час Ніна Петрівна уже перебуває на заслуженому відпочинку. 
Дочка Марія 1952 року народження 1968 року закінчила Житомирське професійно-технічне училище №1. Зараз працює охоронцем у малому приватному підприємстві «Антар». Як про сумлінного, ввічливого та надзвичайно добродушного працівника відгукуються про неї роботодавці.
Син Григорій, який народився у 1953 році закінчив Андрушівське СПТУ №2 за спеціальністю слюсар по ремонту тракторів, автомобілів та сільськогосподарських машин. Але доля розпорядилася так, що Григорій Іванович проживає далеко від рідної домівки – у Росії. Він працює експедитором з перевезення вантажів підприємства «ІЗОТОП», що у Санкт-Петербурзі. 
Дочка Катерина, яка з’явилася на світ у 1956 році отримала середню спеціальну освіту у Владивостоцькому педагогічному училищі. Сьогодні Катерина Петрівна працює вихователем в ГУСО «Дальнорєченський соціальний притулок для дітей та підлітків» в с.Орєхово Дальнорєченського району (Росія).
А найменший Микола 1959 року народження, фах механіка-водія ІІІ класу здобув у Бердичівському СПТУ №3. Зараз Микола Петрович працює на тимчасових роботах.
Однак, ніхто із них не спромігся повторити подвиг мами і дати життя принаймні п’ятьом дітям. Трьома внуками порадувала батьків найстарша Ніна, по двоє подарували Марія та Микола, і лише по одній дитині в сім’ях Григорія та Катерини. Що ще раз доводить, що виховання дітей – це копітка та надзвичайно непроста справа, на яку зважується не кожний.
Сьогодні, зважаючи на поважний вік, здоров’я Лідії Гнатівни значно погіршилось, і вона потребує сторонньої допомоги. Проте щаслива мати не перестає дякувати Богу за те, що подарував їй радість материнства та нагородив люблячими дітьми.
Аліна ЗІНЬКОВА