З давніх-давен праця хлібороба вважалася найпочеснішою та най-благороднішою, проте у сучасному урбанізованому суспільстві молодь прагне реалізувати себе у престижніших, на їхню думку, професіях менеджерів, економістів, юристів тощо. Жити і працювати в селі зараз не модно. А випускники сільськогосподарських вишів намагаються перекваліфікуватися у малярів, водіїв, двірників, таксистів лише заради того, щоб влаштувати своє життя в місті.

Проте існують люди, мрії і сподівання яких нерозривно пов’язані саме із сільським господарством. Люди, які не покладаючи рук трудяться заради того, щоб батьківська земля не заростала бур’янами, щоб не пустували та не розвалювалися корівники та свинарники, які будувалися важкою працею. Люди, які створюють нові робочі місця для односельців та сподіваються, що спільними зусиллями зможуть зберегти те, що ще не розвалено та не розграбовано.

Так три роки тому у Вчорайшому з’явилося нове сільськогосподарське підприємство ПП «Моя Надія». Здавалося б, що можна зробити за такий короткий термін, особливо коли не має жодної підтримки із боку держави? Однак господарство уже має певні здобутки.

— Починати було досить важко. Земля, яку ми отримали в оренду, була занедбана, а як наслідок — низькі врожаї, роботу ускладнювала й відсутність відповідної техніки. Однак, коли тебе підтримують та поділяють твої погляди — подолати можна будь-які негаразди. Так ідею створення сільськогосподарського підприємства у Вчорайшому підтримав мій товариш, агроном за освітою, М.А.Джаман — людина високопрофесійна, добропорядна та надійна. Досить швидко ми змогли налагодити роботу. Адже кожен займався своєю справою: я, оскільки маю освіту ветеринарного лікаря, — тваринництвом, а Микола Анатолійович — агрономією, — розповідає генеральний директор підприємства Юрій Георгійович Калінчук.

Сьогодні робота на підприємстві уже налагоджена. Господарство обробляє 414 га землі. Більшість культур, які на своїх полях вирощують трударі, призначенні для заготівлі кормів для тварин — і кукурудза на силос, якого, до речі, в цьому році заготовлено 3 тис. тонн, і суданка на зелені корми, і ячмінь, і овес тощо. Та сіють для сівозміни в господарстві і озимі пшеницю та ячмінь, і соняшник, і горох, і сою, і картоплю садять. Так за результатами зернозбиральної кампанії врожаєм порадувала озима пшениця — 51 ц/га, ячмінь — 50 ц/га, овес — 32 ц/га, непогано вродили й горох, соняшник та соя, по 220 центнерів з гектара зібрали картоплі.

Розвивають господарі й тваринництво. Сьогодні у корівниках ПП «Моя Надія» близько 500 тварин ВРХ. Це і бички на відгодівлі, і молочні корови, а нещодавно підприємство закупило ще й 30 корів м’ясної породи. Середній приріст ВРХ у підприємстві становить 430 грамів, а надій молока від корови становить 14 літрів за добу.

— Всі кошти від реалізації своєї продукції ми вкладаємо у виробництво – купуємо нову техніку, впроваджуємо новітні технології, ремонтуємо приміщення, а нещодавно придбали свинарник у Чорнорудці, в який ще до початку весни завеземо близько 4 тис. свиней. А навесні наступного року у одному із корівників ми плануємо встановити німецьке обладнання для облаштування доїльного залу, аналогічного тому, яке сьогодні уже використовує СВК «Ружинський», та відкрити млин у Вчорайшому, — ділиться планами Ю.Г.Калінчук.

— Я жодного разу не пошкодував, що вирішив присвятити своє життя саме сільському господарству, оскільки завжди відчував, що це моє покликання. Адже так приємно спостерігати, як пробиваються до сонця перші паростки зерна, які потім колосяться на полях золотистими нивами та красуються на столах запашними паляницями. А ще я не полишаю надії на те, що спільними зусиллями ми не дозволимо занепасти сільському господарству, не дамо знищити та розграбувати те, що важкою працею будували наші попередники. Я думаю знайдуться люди, які підтримають сільгоспвиробників, адже розвиток саме цієї галузі — це запорука щасливого життя та майбутнього для наших дітей, — наголошує Юрій Георгійович.

Та й справді, потрібно задуматись, чи варто шукати чужих та незнайомих інвесторів, коли й в нашому районі є справжні фахівці, патріоти та знавці своєї справи котрі прагнуть відродити сільське господарство, розвинути тваринництво, забезпечити нові робочі місця та зміцнити сільськогосподарську галузь району.

Аліна ЗІНЬКОВА