Лейкоз тварин — хронічна інфекційна хвороба великої рогатої худоби, інших ссавців, різних видів птахів, що характеризується порушенням процесу дозрівання клітинних елементів крові, злоякісним розростанням кровотворної та лімфоїдної тканин, утворенням у різних органах пухлин. Хворіє на лейкоз і людина.
Хвороба має три послідовні стадії: 
— інкубаційну, коли тварина вже заражена збудником, але антитіла ще не виявляються;
— продромальну — з моменту виявлення позитивної на лейкоз серологічної реакції;
— повного розвитку — після виявлення гематологічних і клінічних ознак хвороби.
Лікування та специфічна профілактика на даному етапі економічно невигідні.
Причина виникнення, розвитку і розповсюдження захворювання — онкогенний РНК— вірус, який паразитує у лейкоцитах, та фактори, що забезпечують його патогенну дію: спадковість та імунологічна недостатність організму, дія несприятливих екзогенних факторів.
Вірус лейкозу великої рогатої худоби має спорідненість з вірусом лейкозу людини. Він, як і вірус СНІДу, блокує імунну систему людини.
Джерелами інфекції є тварини, заражені вірусом лейкозу великої рогатої худоби, на всіх стадіях розвитку лейкозного процесу.
Вірус виділяється з організму заражених тварин з кров’ю, молозивом, молоком, навколоплідними рідинами, іншими секретами і екскротами, які містять лейкоцити. Місце локалізації вірусу лейкозу в організмі — лімфоцити. Лікування не розроблено. Імунітет не вивчений.
Ружинський район умовно благополучний щодо лейкозу в колективних господарствах, що утримують велику рогату худобу. Проте зустрічаються поодинокі випадки реагуючої на лейкоз худоби в господарствах населення. Динаміка захворювання лейкозом великої рогатої худоби в господарствах населення Ружинського району така: 2003 р.— 120 тварин , 2004 р. — 101, 2005 р. — 23, 2006 р. — 17, 2007 р. — 298, 2008 р. — 275, 2009 р. — 100 тварин.
За період весняної диспансеризації 2009 року було досліджено майже 6000 корів у приватному секторі. З них виявлено 100 корів, хворих на лейкоз, у таких населених пунктах району: с.Ягнятин — 18 тварин, с.Верхівня — 14, с.Березянка — 10, по 7 корів захворіло у Бистріївці, Плосці, Карабчиєві, с.Городок — 6 тварин, по 4 тварини захворіло у Топорах, Крилівці, Зарудинцях, Вчорайшому, по 3 — у Мовчанівці, Білилівці та Першотравневому, по 1 корові — у Немиринцях, Роставиці, Малих Низгурцях, Сахнах, Ярославці, Мар’янівці і Жовтневому.  
Були оздоровлені (не виділяються з року в рік позитивно реагуючі по РІДу на лейкоз тварини): смт Ружин, с.Заріччя, с.Бистрик, с.Вербівка, с.Вишневе, с.Голубівка, с.Дерганівка, с.Княжики, с.М.Чернявка, с.Огіївка, с.Прибережне, с.Рогачі, с.Зоряне, с.Чорнорудка, с.Шпичинці. Мешканці цих населених пунктів розуміють небезпеку лейкозу. У неблагополучних селах причинами захворювання на лейкоз у худоби є: 
— перетримання з року в рік та випасання в здоровому стаді лейкозних тварин в господарствах населення;
— безвідповідальне ставлення до свого здоров’я, а також до здоров’я людей у зв’язку з тим, що деякі громадяни щорічно ухиляються досліджувати власних корів на лейкоз та інші хвороби. 
Дослідження сивороток крові великої рогатої худоби по РІДу на лейкоз проводить Ружинська районна державна лабораторія ветеринарної медицини.
Арбітражні дослідження проводить Інститут лабораторної діагностики у м.Київ.
З метою оздоровлення великої рогатої худоби Ружинського району від лейкозної інфекції вирішено проводити дослідження тварин весною перед вигоном на пасовище та восени в неблагополучних населених пунктах перед постановкою тварин на зимово-стійловий період (тобто, де виділялася РІД-позитивна щодо лейкозу худоба).
Це дасть можливість виявити в здоровому стаді (череді) хворих на лейкоз тварин та ізолювати їх від здорових; поетапно оздоровити район, дбаючи про безпеку та здоров’я людей.
Отже, основними заходами ефективного забезпечення благополуччя щодо лейкозу є:
— своєчасна діагностика хвороби (особливо нових тварин, яких закупляють);
— чітке знання епізоотичної ситуації щодо лейкозу в кожній череді; 
— негайна заміна інфікованих вірусом лейкозу тварин на здорових;
— проведення чіткого обліку, нумерації та ідентифікації тварин;
— дотримання асептики і антисептики під час масових обробок тварин (нумерація, взяття крові, вакцинація, алергічні дослідження, лікування тощо);
— проведення ретельної дезінфекції тваринницьких приміщень та обладнання після кожного дослідження тварин та ізоляція вірусоносіїв.
Всі розуміють, що корова у дворі — це годувальниця, тож чи варто ставити під ризик життя родини, яка утримує лейкозну тварину?
Андрій Миколюк,
ветлікар-епізоотолог Ружинської районної державної лікарні ветеринарної медицини